Ганна Гопко: Радянські пам’ятники – причина агресії на сході [ Редагувати ]

Україні потрібно знищити радянські пам’ятники та перейменувати вулиці. Закон, що чекає підпису президента, зобов’язує місцеві ради за 6 місяців провести декомунізацію.

Якщо місцева влада не впорається, нові назви призначать у Києві. Як радянських вбивць замінять на українських героїв в інтерв’ю "Подробицям тижня" розповіла народний депутат Ганна Гопко.

Якою ціною, яким чином і коли треба позбавитись радянської символіки?

- Власне, місцеві громади на місцях визначать як перейменувати ці міста. Я думаю, що нарешті Україна, звільнившись від комуністичного спадку, стає вільною незалежною державою, і це дуже правильний крок.

Шкода, що цей закон не було ухвалено, коли Україна набула незалежність, так, як це відбувалось в Литві, інших Балтійських країнах.

Тільки вони здобули незалежність, перше, що вони зробили - це повністю повалили комуністичну символіку, перейменували вулиці, знесли пам’ятники Леніна.

Те саме відбувалось в Австрії, те саме відбувалось в Німеччині після Другої світової війни, коли повністю в руїнах, ці країни оголосили денацифікацію, і ми бачимо, де зараз Німеччина, де зараз Австрія, Литва та інші Балтійські країни.

Що робити, якщо місцеві громади не зможуть або не захочуть витрачати гроші?

- Відповідно до закону, у них є шість місяців для того, щоб місцева громада, райрада, депутати визначили, як перейменовувати.

Якщо вони це не зроблять, тоді це робитиме центральна влада, яка в Києві вирішуватиме, як перейменувати вулицю, місто й так далі. Тобто, шість місяців, відповідно до закону, з моменту підписання президентом.

І вся громадськість закликає президента підписати якомога швидше ці важливі закони, тому що ми побачили шлях і Польщі, і Угорщини, і багатьох інших країн, які звільнившись від пут комунізму, вирвались вперед.

І це паралельна реформа до тих, що робить парламент. Чистого четверга був прийнятий важливий закон про ринок газу, були ухвалені закони про закупівлю ліків через міжнародні організації. Тобто ми говоримо, що ми здійснюємо реформи одночасно й в економіці.

Скільки це буде коштувати державі чи громадянам?

- Зараз ми бачимо - одна табличка 1500 гривень. Це коштує в десять разів дешевше і є вже дуже багато людей, котрі готові і за власні кошти, на власному будинку перейменовувати вулиці.

Ці закони є запізнілими, тому що українське суспільство вже давно хоче зняти пута, тому що ми бачимо, що Москва зараз є продовженням радянського режиму.

Коли ми бачимо одного вождя в Кремлі разом із мавзолеєм, де теж лежить вождь, і їхня агресія проти України - це продовження цієї політики, яка була в Радянському Союзі.

Комунізм українцям коштував мільйонів життів еліти української, яка була розстріляна, заслана в Сибір і так далі. Тому ми хочемо сказати зараз - Україна зробила свій вибір, і цей вибір зараз дуже актуальний. Потрібно зараз це зробити тому, що ми -країна вільних людей.

Комунізм виховував рабів, які боялись чинити опір системі, і тому ми бачимо багатьох людей в яких є несмісливість. Коли людей просто брали і саджали без жодного пояснення в тюрми.

Ми говоримо про те, що час ставити крапку, час приєднуватись до тих країн, де є справді демократія, де є економічний розвиток.

Як співавтор закону ви допускаєте, що будуть вноситись якісь зміни для того, щоб людям, які хочуть носити свої ордени, які їх заслужили, піти на зустріч?

- А вони і можуть їх носити. От тут якраз і є маніпуляція навколо цього закону. Я хочу закликати всіх ветеранів і подякувати ветеранам за те, що ми здолали гітлерський режим, перемогли в Другій світовій війні, - це також їхня заслуга, і сьогодні вони зможуть почепити свої ордени і вийти на травневі свята. Закон цього не забороняє.

Так само, як і решта: ті фільми, які були - "В бой идут одни старики", - їх можна буде дивитись на українських каналах, але ті фільми, які показували, як добре жилось українським селянам в 1932 рік, коли вони від голоду пухли. Це була документалістика Радянського Союзу, - такі фільми будуть заборонені, тому що такі фільми несуть відверту брехню.

Ми маємо визнати голодомор геноцидом, і весь світ це має визнати. Тому, будь-які фільми, які будуть заперечувати це як результат злочину комуністичного режиму, очевидно, вони будуть заборонені.

Всі маніпуляції які є, що це буде коштувати бюджету більше 5 мільярдів, що бідних ветеранів почнуть в тюрми саджати за те, що вони почеплять ордени і так далі, такого не буде.

Насправді, я б хотіла сказати, що цей закон відкриває величезні можливості для міст під час перейменування відзначити справжніх героїв, а таких героїв в кожному місті є дуже багато. Замість вилиць, які зараз носять ім’я тих людей, які вбивали - Урицького, Кірова і так далі, мають бути справжні герої.

Наприклад, хочу розказати: в мене дитина чотирьох років, Софія; коли ти з дитиною йдеш вулицею, яка носить ім’я когось, хто розстрілював людей, і потім вона читатиме і скаже: "Мама, ну це ж НКВДист, чому йому стоїть пам’ятник?"

Ці речі неможливо пояснити. Тому що, насправді, такі злочини мають бути не те що засуджені, вони не мають права пропаганди та стояти далі в центральних містах. Чому агресія саме відбувається на сході? Тому що там, якраз, найбільше тих пам’ятників і так далі.

Ми подякуємо ветеранам та відзначимо разом з ними перемогу над гітлеризмом. Хочу зазначити щодо Одеси. Цього року ми будемо відзначати 600-річчя з дня заснування Одеси. Це дуже важливо - розуміти, де справжня історія заснування Одеси.