У Дніпропетровську жінку добровольця ігнорують роботодавці [ Редагувати ]
Він захищає Україну на передовій, а ось його родину - як виявилося, захистити нікому. Це - про біженця з Луганська, який пішов у армію добровольцем. Доки чоловік воює на передовій, його жінка та доньки бідують на мирній території.
Це зараз він у камуфляжі. Та майже все своє життя сорокавосьмирічний Василь був спортивним тренером, а ще - бізнесменом. Але і тренування, і бізнес довелось кинути, коли у рідному Луганську з'явилися бойовики так званої "ЛНР".
"Зазнав все на своїй шкурі, в повному обсязі відчув новий порядок ЛНР, де був засуджений до розстрілу. За 200 тисяч гривень мої друзі мене викупили по дорозі на екзекуцію", - говорить Василь, боєць збройних сил України.
Разом із родиною чоловік перебрався у Дніпропетровськ і вже тут пішов у військомат. Йому - досвіченному десантнику - там були раді. З листопада Василь - на передовій. За його зарплатню і живе родина. Дружина з доньками ніяк не можуть знайти роботу.
Оксана - досвічений тренер з кікбоксингу. Втім, сьогодні готова працювати ким візьмуть. Але навіть продавцем у кіоски її не беруть.
"Так, вони можуть на мене подивитися, можу я підійти. Але коли з'ясуються прописка, знаходиться щось: досвід роботи, може, маленький, ще щось", - говорить Оксана, дружина бійця.
Родина рахує кожну копійку. Скільки ще так зможуть протягти - не знають.
"Я боюся того, що мене можуть не взяти в університет. Неможливість платити за навчання", - говорить Катерина, донька бойца.
Волонтери підтверджують - проблема з працевлаштуванням переселенців дійсно існує.
"Це більшість випадків - підприємців приватних, і вони причину не пояснюють. Але коли чують, що ти приїхав з Криму або не дай Бог з Донбасу, це ще гірше! Вони просто відмовляють під різними причинами", - говорить Ніна Єлоєва, волонтер.
"З усієї кількості переселенців зверталися до служби зайнятості нашу невелику кількість переселенців - близько 5 тисяч. І з них сьогодні працевлаштовано 1142 людини", - говорить Вікторія Крупська, директор Дніпропетровського обласного департаменту соціального захисту.
Василь готовий залишитися на передовій. Але хто тут захистить його родину?
"Воюючи, і відчуваючи, що в тебе за спиною твоя родина, яка поневіряється без житла, без роботи. Образа іноді бере", - говорить Василь, боєць збройних сил України.