Під Маріуполем у звільненому Павлополі відкрили магазин [ Редагувати ]

Повернувся із небуття. Місто Павлопіль неподалік Маріуполя зо два тижні тому зайняли наші військові.

До цього він був у так званій "сірій зоні" люди там жили без води, продуктів і транспорту. Як тепер змінилося їхнє життя? Дізнавався кореспондент Олександр Пантелеймонов.

Селище Павлопіль зустрічає нас продірявленим вказівником та пустими вулицями. Тут затишно, але неспокійно. В очах місцевих пригніченість та страх. Вони ще не відійшли від забуття в якому опинилося їх селище.

"Коли прийшли наші хлопці, змінилося все! Навіть і слів немає. І допомога, і взагалі дуже добре. Спасибі. Дуже добре помінялося. Дай Бог здоров'я, і щоб був мир. Ось це найголовніше на світі", - розповідає жителька Павлополя Валентина Микитічна.

Головне для павлопільців зараз те, що про них згадали. Більше року селище було в майже повній ізоляції. Його обстрілювали, грабували. Не було транспорту і навіть питної води.

Вперше за довгі місяці тут відкрили магазин. На полицях прострочені продукти, не для продажу, а так, для декорації, щоб нагадувало, як було колись, ще за часів мирного життя.

"Магазин не працював 1 рік і 4 місяці. Ось так довго ми не відкривали взагалі ці двері. Нема чого було і люди по селу не ходили. Ну а зі другого грудня нас попросили військові, щоб ми відкрили магазин і видавали хліб, водичка от у нас є, деякі продукти з сухпайками ми видаємо населенню", - розповідає жителька Павлополя Наталя Іванівна.

По-справжньому селище заживе лише тоді, коли з'явиться постійний транспорт до Маріуполя. Влада обіцяє зробити це до кінця місяця. Тоді Павлопіль повністю вийде з небуття сірої зони.

На околицях села вже розташувалися наші бійці. До противника менше кілометра. Однією рукою будуються, іншою відстрілюються.

"Позиції обладнані у нас практично повністю. Перевозяться будматеріали, то що потрібно для обладнання позицій. І по мірі надходження ми це все закінчуємо робити", - розповідає військовослужбовець ЗСУ Андрій.

"Буквально тиждень тому періодично розстрілювали із кулемета, із гранатомета, а зараз йде зміцнення, але вже практично все готово, все є", - прокоментував військовослужбовець ЗСУ, позивний "Диспетчер".

Майже 1,5 року забуття для павлопільців не минули безслідно. Населення залишилося менше половини. Ферма не працює, міст через річку підірваний. Але тепер з'явилася бодай надія на те, що все рано чи пізно все зміниться на краще.