У Харкові вчені вимагають фінансування науки [ Редагувати ]

Харківські вчені вийшли на мітинг. Кажуть, що українська наука на межі зникнення. Їм доводиться працювати за мізерну зарплату в неопалюваних інститутах і масово скорочувати своїх співробітників. Чи є вихід - дізнавалися наші журналісти. 

Вони називають себе "вченими з обмеженими можливостями". Кажуть, цей мітинг під будівлею обладміністрації - їхня остання надія.

"Нам доводиться зараз проводити процедуру масових скорочень. Ось, припустимо, в моєму інституті скорочується близько 10% чисельного складу, а найважливіше, що ми не бачимо перспективи", - наголошує заступник директора по науці інституту радіофізики та електроніки ім. Усикова Юрій Логвинов.

Цього року Академія наук отримала з держбюджету трохи більше двох мільярдів гривень - це на третину менше, ніж минулоріч. Щоб заощаджувати, співробітників науково-дослідних інститутів масово відправляють у відпустку за свій рахунок. Щомісяця на тиждень.

Наприклад, Аліса в лютому отримала аж дві тисячі гривень зарплати. Але переймається дівчина не за себе. Каже, їхньому інституту кошти потрібні, щоб підтримувати обладнання. На її плакаті - унікальний Т-подібний радіотелескоп.

"Він працює в декаметровому діапазоні, в тому, що не працює жоден телескоп в світі. На нашому телескопі унікальні відкриття були зроблені, але треба, щоб люди працювали, і цей телескоп теж фінансувався", - каже молодший науковий співробітник Харківського науково-дослідного радіоастрономічного інституту Аліса Шевцова.

Вчені кажуть, що українська наука тримається виключно на ентузіастах.

"Фінансування від ВВП 24% - це в розвинених країнах, у нас - 0,2%. Наука ніколи не була пріоритетом в нашій державі", - констатує голова Харківської регіональної організації профспілки працівників Національної Академії Наук України Дмитро Селезньов.

І це при тому - стверджують вчені - що багато з їхніх розробок могли б знадобитися країні саме тепер, за умов воєнного конфлікту.

"Стільки хлопців, які потребують реабілітації, у нас великі розробки, які ми могли б дати в ортопедії і у відновленні кровотворення, абсолютно у всіх областях, але на жаль, все обмежено матеріально", - каже старший науковий співробітник Інституту кріобіології та кріомедицини Наталя Моісеєва.

Свої прохання учасники акції виклали в листі до Академії наук, прем'єра і президента. Його передали в обласну адміністрацію. Чиновники пообіцяли: відвезуть звернення до Києва найближчими днями.