Держархів друку святкує сторіччя (відео) [ Редагувати ]

Державному архіву друку виповнюється 100 років. Майже 15 мільйонів видань ущерть заповнили 9-поверхову будівлю в столиці. Чому книжки, які пережили дві війни, можемо втратити зараз - у Книжковій палаті України дізнавалася Анна Демиденко. 

Уся друкована продукція в Україні, згідно із законом, має бути представлена тут, у Державному архіві друку. Спочатку видання збирали в Харкові, згодом архів перевезли до Києва. Дев'ятиповерховий будинок майже вщерть заповнений книгами - площі лишилося бодай на два роки.

"У середньому до нашого відділу надходить більше 200-300 видань різних жанрів. Кожен день", - говорить Віталій Поляков, завідувач відділу наукового опрацювання обов'язкових примірників.

Проект нової будівлі затвердили кілька років тому. Але до справи перейти так і не вдалося. Грошей не виділяють не лише на додаткову площу, бракує коштів навіть утримувати те, що є.

"Вони збереглися в роки війни, в роки громадянської війни збереглися книги, а сьогодні здавалося б є всі умови для того, щоб зберегти ці книжки - немає 900 тисяч нам потрібно на електроенергію на рік, щоб ми могли підтримувати температуру і цих коштів нам держава не виділяє", - говорить Микола Сенченко, директор ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Зараз у сховищах температура що надворі трохи вище нуля, а за великих морозів буває й мінус. На опалення, як і на роботу вентиляції - не вистачає фінансування.

"Влітку буває до 22-23 градусів - такий великий перепад температури змінює вологість, і карти осипаються, склеюються, це біда не тільки карт, це біда особливо образотворчих видань. Це також біда просто книг, вони склеюються обкладинками, в газетах особливо старих просто осипається фарба", - говорить Світлана Шульженко, співробітник Державного архіву друку.

У сховищах зберігають періодику, книжки та плакатну продукцію. Однак останньої щороку стає дедалі менше. Пані Ольга жартує - через кількасот років наші нащадки думатимуть, що театри були лише до двотисячних.

"Листівки, об'яви, заклики, афіши. Особливо цікавими є театральні афіши, завдяки цим афішам виданим у 20 роки, ми можемо дізнатися стільки наприклад в Україні, особливо багато діяло театрів у Києві. Зараз наші театри хочуть надсилають, хочуть не надсилають", - говорить Ольга Васьківська, вчений секретар ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

В архіві часто працюють історики та дослідники. Після пожежі в бібіліотеці Вернадського, коли згоріло чимало першої української періодики - це єдине місце, де старі газети ще є. У Книжковій палаті існує і спецфонд колись забороненої літератури. Близько 17 тисяч видань довгий час були приховані від очей читачів цензурою. Тепер читати їх не забороняють, як і будь-яке видання, починаючи з 1917-року. Переглянути їх може кожен охочий.