На Донбасі син іракського генерала воює із бойовиками [ Редагувати ]
На Маріупольському напрямку найгарячіше було поблизу Водяного. Шість разів вогнем у відповідь - українським підрозділам довелося гасити ворожі атаки. А по околицях Павлополя найманці вдарили з великого калібру, в хід пішли 120-міліметрові міномети.
І ще одна гаряча точка приморського напрямку околиці окупованого Докучаєвська. На передових опорних пунктах армійців побував Руслан Смещук.
"Було в нас три дні, був вогонь такий - шо оцю дорогу яку ми переходимо - неможливо було перейти".
Висоти навпроти окупованого Докучаєвська. До найближчих позицій бойовиків ось у цих будинках менше кілометра. Тож обстрілюють армійців тільки з великокаліберних кулеметів та більш потужної зброї. Вояки вже із заплющеними очима можуть вказати вогневі точки противника.
"Правый край, левый край - там у них есть блиндаж, за тортом у них стоить БМП. Оце они оттуда ведуть вогонь. Потим там у них есть блиндаж, та там у них еще стоит БМП за деревами а там у них офис - оттуда они из пкма открывают огонь и ходят, то о я вам сказал разбирать запчасти с техники".
У перервах між перестрілками найманці посилюють свої позиції та постійно щось на них підвозять. Ймовірно боєприпаси.
"Копают изредка, и что-то переносят видно, что происходит снабжение, уралы заезжают, легковые машины заезжают, гражданские", - говорить Сергій, військовослужбовець збройних сил України.
На наших позиціях поруч з українцями воює Аус Сулейман. Він родом з Мосула, що в Іраку. Аус син іракського генерала, свого часу вивчав медицину у Харькові. Потім у його рідне місто прийшов ІДІЛ, що сталося з його родиною - він не знає.
"Мосул стал ИГИЛ столицей, спутники, телефоны, телевизор начинали забирать там. И тогда мы с семьей потеряли связь - и все. Я хочу подумать так", - говорит Аус, віськовослужбовець ЗСУ.
Після закінчення медичного хлопець вступив до лав збройних сил. Каже, що втратив одну Батьківшіну, і не хоче позбутися нової - України.
"Я принял присягу Украине и пока буду здесь - буду ее защищать! Пока я здесь, и только Бог знает сколька я тут буду. Кто знает что будет завтра?" - говорит Аус, військовослужбовець ЗСУ.
Раптом спостерегачі фіксують підготовку до атаки піхотної групи бойовиків. Після триденних обстрілів, коли прилітало все - від великокаліберних куль до гарматних і реактивних снарядів - тут довго не вагаються.
"Побачили що незаконні збройні формування переносять боєприпаси був дан наказ відкрити вогонь щоб вони сховалися и в них не було бажання цим займатися".
Обстановка стає напруженою, тож нас просять залишити позиції.