"Це катастрофа": селяни шоковані відмовою "Укрпошти" доставляти пенсії [ Редагувати ]

Найпоказовіший скандал в Україні за багато місяців! В ньому відображається все, що дратує у нашій державі. "Укрпошта" не хоче більше доставляти пенсії. І на додачу лякає скороченням відділень. Тобто державна компанія вимагає у держави більше грошей на виконання своїх функцій, а якщо грошей не буде, то не буде і оцих функцій.

Уряд відповідає - не дочекаєтесь, мовляв - шукайте фінанси самостійно. У підсумку чиновники сперечаються, а сотні тисяч пенсіонерів налякані. Чому ця поштова проблема обов'язково стане політичною? Знає Любов Кукла.

Київщина. Село Великі Гуляки. Не маленьке, тут живуть майже півтисячі людей. Переважно пенсіонери. Молодь роз'їхалася по містах. Узагалі тутешні реалії - це така собі машина часу. І більше нагадують століття ХІХ, а не ХХІ. Ані школи, ані медпункту. Сільрада, клуб та... пошта. І саме пошта це головний зв'язок із цивілізацією.

У невеличкому старенькому відділенні - працює всього троє людей.

"Це катастрофа, це катастрофа. Наше поштове відділення обслуговують на даний момент три листоноші", - говорить Олена Куріленко, великогуляківський сільський голова.

І це на три села.

"Несу, ящиків половину немає, треба нести аж до хати. Ірочка, на, доню, газетку мамі".

Любов Цетенко листоноша. В селі її навіть "заслуженою" зробили. Бо тричі на тиждень у спеку та холод, дощ та сніг вона долає по сім кілометрів. І часто пішки.

"Отак ідемо і розносимо - ну от а якшо взимку і вам треба в інше село? Їдемо конякою, в нас коняка є, спеціально держемо, їздемо конякою", - говорить Любов Цетенко, листоноша.

Улітку - віз, узимку - сани. Технології перевірені століттями. І все, каже пані Любов, власним коштом. Коня купив її чоловік, аби допомагати дружині. Бо окрім основної роботи листоноші вона у селі і за психолога, і за кур'єра.

"Ой, вони радіють, вони хотять пообщаться, поговорить з нами. Ми їм і пачку стірального порошка, і вермішель, все носимо. Геть усе, шо є на пошті, те загадуєм і ми носимо. І конфету ждуть, і якого праніка привозять і вафлю. Все", - говорить Любов Цетенко, листоноша.

Пані Марії 77. Жінка уже чотири роки живе одна. Після смерті чоловіка зовсім злягла.

"В мене артроз, в мене ніг нема. Я не можу, це як сюди вийду, то як мені в хату зайти? Це проблєма", - говорить Марія Возна, пенсіонерка.

Тож візити поштарки для неї свято. І таких стареньких та немічних, як пані Марія, у селі більшість. Щойно розповідаю людям про можливі зміни. Мовляв, тепер пенсію видаватиме не Люба, а банкомат у місті сліз не стримують.

"Бабуся втирає сльози - частина, де знімали пані Марію, першу бабцю".

"Знаю, а шо з того, шо я знаю? А шо, я поїду по ту, як я ледве стою на одній нозі, як то кажуть. Як я можу ту пенсії їздить получать чи шо?" - говорить Парасковія Кухар, пенсіонерка.

Банкоматів у цьому селі ніколи не було, найближчий населений пункт, де можна зняти гроші з картки, аж за 20 кілометрів. куди людям похилого віку дістатися занадто важко. Здоров'я не дозволяє. І така ситуація майже по всій країні

Їдемо далі. Прикарпатське село Парище. До райцентру теж кілька десятків кілометрів. Дорога - одне суцільне решето.

У центрі села невеличкий занедбаний будиночок. Тутешня пошта. Двоє листонош, які тут працюють, теж для місцевих пенсіонерів - справжні рятувальники.

"Ну, а куди стара баба поїде. Наприклад так як в мене тиск є і 200, 220 куди я поїду. Якщо я з ліжка не можу встати", - говорить Катерина Андрусяк, пенсіонерка.

У те, що з нового року поштарок можуть замінити банкомати люди вірити відмовляються.

"Будуть тепер ось такі карточки. Ось така карточка. І нею будете отримувати. Ви вмієте користуватися? - Не вмію я цим користуватися".

"Не вмію, і вміти не хочу. Не буду їздити, бо я не годна".

Та запровадити технічний прогрес в українських селах усе ж вирішили в Укрпошті. Кажуть не з власної волі. А винятково через тотальну збитковість та старі тарифи.

"Останній раз тариф на доставку пенсії переглядався в 2004 році. З 2016 року відбулось підвищення мінімалки в двічі, а пенсії зросли лише на 20 відсотків. Тому вартість доставки збільшилася вдвічі, а 75 відсотків витрат "Укрпошти" - це фонд оплати праці, то не може бути так, щоб тариф залишався незмінним", - говорить Ігор Смілянський, генеральний директор ПАТ "Укрпошта".

Тому в "Укрпошті" поставили питання руба: або економічно-справедливий тариф, або - скорочення персоналу та припинення доставки пенсій.

"Ми вимагаємо, щоб тариф, який був вже затверджений, ще раз наголошую, вже затверджений, тариф в листопаді 17 року, який був затверджений мінекономіки, і міністерством інфраструктури просто був впроваджений. Це відсоток від пенсії - це 1,78: 2,56. 1,78 - місто, 2,56 село", - говорить Ігор Смілянський.

"Укрпошта" зараз шантажує уряд. І, фактично, з допомогою свого шантажу, вона дійсно може примусити уряд підняти плату за доставку пенсії. Ви ж не забувайте, "Укрпошта", на сьогоднішній день, монополіст", - вважає економіст Олександр Охрименко.

Що вирішать у Кабміні поки не зрозуміло. Хоча перша реакція була доволі різкою. Мовляв, відмови від поштарок не буде.

"Це неприпустимо, я цього не допущу і я можу сказати, що економити хай краще розпочнуть з себе і зі своїх заробітних плат і утримання і якщо менеджмент і керівництво "Укрпошти" цього не розуміє", - говорить Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України.

Та хай там як, а проблему вирішувати таки потрібно. На перемовини із "Укрпоштою" вийшли у Пенсійному фонді. За доставку пенсій обіцяють платити трохи більше.

"У 2018 році пенсійний фонд планує сплатити "Укрпошті" суму за доставку пенсій в розмірі 1,4 мільярда гривень. На наступний рік ця сума дещо зростає, з урахуванням того, що зростають суми пенсій. Цей тариф не буде вдвічі більший, як пропонує це зробити "Укрпошта", - говорить Ірина Ковпашко, заступник Голови правління Пенсійного фонду України.

І традиційно нагальні питання маленьких людей - будуть вирішувати у високих кабінетах. Шукатимуть вихід із політично-фінансового лабіринту. Про остаточне рішення поштарка Люба з Київщини дізнається з газети. Яку потім на своєму ж возі, повезе за сім кілометрів.