На Прикарпатті залізничні станції знаходяться у жахливому стані [ Редагувати ]
Змерзлі й шоковані. Це про пасажирів "Укрзалізниці", які необачно вирішили відпочити в Карпатах. Багато тамтешніх вокзалів не опалюються або й узагалі зачинені. А туалети краще оминати десятою дорогою. Жанна Дутчак проїхалася станціями найвідоміших курортів Прикарпаття.
Курортне село Микуличин. Щороку сюди зїжджаються тисячі туристів. Найбільше зимою, - розказує місцевий таксист Богдан. На залізничній станції він і нині зустрічає гостей.
"Приїхав, може щось повезе. Може не повезе. Зараз має бути "Київ- Ворохта"", - говорить Богдан, таксист.
Перше, що бачать туристи на пероні, - ось цю занедбану будівлю, яку і вокзалом назвати важко.
"Казати так, як я думаю? Ну якщо чесно очікувалося чогось ліпшого. Тому що це таке визначне місце. А вокзал ну жахливо", - ділиться враженнями Надія, туристка зі Львова.
Та справжнє жахіття починається всередині. Замість звичних вбиралень - тут допотопні туалети з дірками в підлозі. Страшенний сморід і антисанітарія. Приміщення, схоже, не прибирали роками.
Це зал очікування на залізничній станції в Микуличині. У невеликій кімнаті є кілька десятків старих ще радянських залізних крісел. В центрі - буржуйка, яка вже давно не опалюється. Чекати тут на потяг пасажири не хочуть. Всередині холодніше, ніж надворі. Приміщення не опалюється навіть у найсильніші морози.
А ось ця захаращена, обдерта будівля - візитівка ще одного відомого прикарпатського села Татарова. Уже четвертий рік поспіль станція зачинена. Хоча щодня тут зупиняються десятки потягів не тільки місцевого, а й регіонального сполучення. Серед маршрутних напрямів - Київ, Львів, Кременчук, Одеса.
"Не сподівалися звичайно, що буде зачинений вокзал. Сподівалися побачити читала що це дуже історична давня будівля 1800 якось там року відкритий. Що буде цікаво подивитися можливо якась архітектурна памятка. Або хоча б можна було десь дітям сховатися", - говорить Оксана, туристка з Києва.
Часто подорожують з маленькими дітьми. На потяг доводиться чекати просто неба. Присісти теж ніде.
"Даже не можем зайти погреться. У нас поезд через полтора часа, и мы должны полтора часа стоять на улице", - жаліється Олена Кулішова, туристка з Одеси.
"Негде ни посидеть, ни отдохнуть, ни согреться. Мы сейчас замерзнем пока дождемся поезда. Страшно и ужасно. Ужасно", - говорить Ірина Харламова, туристка з Чернігова.
Найбільша проблема, скаржаться пасажири, відсутність на вокзалі облаштованих вбиралень. У ті, що є - заходити не ризикують.
"Це щось неймовірне. Подивіться і все стане зрозумілим".
Будівлі вокзалів на балансі "Львівської залізниці". Станцію у Татарові частково відремонтували кілька років тому, після численних прохань місцевої влади. І одразу ж зачинили - не вигідно утримувати. З цієї ж причини за останні вісім років тільки на Прикарпатті та Закарпатті "Львівська залізниця" закрила чотирнадцять станцій. А ті, що залишилися - реорганізували: майже половина з них тепер без кас продажу квитків, ще сорок - не мають залів очікування.