Люди з інвалідністю започаткували особливу пекарню [ Редагувати ]

Особлива пекарня ось уже 15 років працює у ліванському місті Бурдж-ель-Шемалі. Тамтешній персонал - люди з інвалідністю. Нині в закладі особливо багато відвідувачів, адже на різдвяні свята там готують традиційну німецьку випічку - "Штоллен". Чому він так смакує гостям пекарні - розповість Віталія Кушмирук.

Ліванцеві Алі - 35 років і у нього є порушення мовлення та слуху. Але це не заважає чоловікові керувати пекарнею у місті Бурж-ель-Шемалі. Підлітком Алі працював прибиральником у місцевого пекаря, і завдяки власній спостережливості - навчився усього, що потрібно.

"Спочатку вони просто вчили мене прибирати. Але натомість я дивився, що вони печуть. Щоразу, коли я торкався тіста, вони мене проганяли. Та я все одно спостерігав за ними і у мене вийшло! Я навчився!", - розповідає Алі Керді, пекар.

Пекарня Алі розташована на першому поверсі спеціалізованого центру для людей з обмеженими можливостями. Вона запрацювала ще у 2003 році. Тоді німецька благодійна організація пожертвувала вживане пекарське обладнання, а німецькі соціальні працівники навчили вихованців ним користуватися. А окрім того - показали, як пекти традиційну німецьку випічку "Штоллен". Алі був одним із перших учнів.

"Люди нерідко дивувалися, що я можу пекти. Ліванці взагалі вперше побачили німецький хліб. Тепер вони знають мене, як тутешнього учня, який потім став керівником", - пишається Алі Керді, пекар.

Усі підлеглі Алі - вихованці спеціалізованого центру. І він навчає їх пекти "Штоллен", як колись показали йому. У грудні під час новорічних свят це - найпопулярніший рецепт.

"Багато хто уникає людей з інвалідністю. Ми показуємо, що вони нічим не відрізняються від решти. І цілком можуть жити серед інших людей. І робити усе те саме, що й вони", - запевняє Саллі, соціальна працівниця.

За 15 років роботи пекарня стала дуже відомою. За традиційним німецьким хлібом приходять не лише місцеві ліванці чи німці, а й більшість європейців, які живуть у Лівані. Навіть - миротворці ООН.

"Інколи я приходжу в цей магазин і купую хліб просто тому, що подібний печуть у моїй країні. Він смакує, як домашній. Я дуже люблю цю пекарню", - говорить Марія, жителька Білорусі.

Більша частина виручених грошей - йдуть на платню пекарям. Алі каже - для нього це особлива гордість, - адже він сам заробляє для своєї сім'ї.