На Поліссі селяни вимагають негайного ремонту доріг (відео) [ Редагувати ]
30 кілометрів за півтори години. На Поліссі люди потерпають від суцільного бездоріжжя. Для автівок тамтешні шляхи - суцільний автослалом, де перешкоди ями по коліна. А для місцевих жителів справжнє випробування. Шлях настільки вбитий, що люди бояться не дочекатися "швидку"чи пожежників. На що ладні піти селяни заради ремонту дороги - у нашому сюжеті.
"Де по коліна води, де глибше, де зовсім провалля".
Так описують жителі Степангорода єдиний шлях до їхнього села. Тут ніколи не було асфальтового покриття. Ґрунтова дорога вщент вкрита глибокими вирвами.
"Тут, коли їдемо, спина начинає, в здорової людини спина начинає боліти. Внутрішні органи, так кажеться, що зараз начнуть відпадати. Не говорю за техніку, не говорю скільки раз нам приходиться робити підвіску за сезон", - говорить Павло Крук, житель Степангорода.
Люди обурені: дорога від їхнього села до Володимирця - схожа на поверхню місяця. А їхати до райцентру треба чи не щодня.
"От я мати багатодітна. В мене 10 діток. В нас ФАП є, але ж як хворіють, температура, пневмонії, кашлі. То ми ж їдемо у район. Так само зуби лікуємо у районі. Амбулаторії в нас нема в селі", - говорить Любов Незелюк, жителька Степангорода.
Маршрутка до села двічі на день не їде, а ледве повзе. Майже тридцять кілометрів до райцентру долає за півтори години. Перевалюється з ями у яму. Пасажирів у салоні від хитання по розбитій дорозі нудить.
"Швидкість можу дозволити 20 кілометрів, десять, п'ятнадцять в час. Дорога можна сказати танкодром, а не дорога. Хіба то дорога - іздівательство просто з людей", - говорить Василь Ревечко, водій маршрутки Володимерець-Степангород.
Місцеві запевняють: у селі ніколи не бачили дорожників. Щоб якось відновити сполучення з райцентром, час від часу самотужки засипають ями.
"Там такі вже були ямки, шо не мона було їздити, то піском засипали. А потім це років два, то люди самі помню трохи да зібрали гроші, да щебьонке позасипали. Ц до Хіноч. Але щебьонка ніякого толку. Вона год-два, дай повелітала. Дай страдаєм", - говорить Михайло Наконечний, житель Степангорода.
Селяни неодноразово зверталися до чиновників, аби хоч частково відремонтували шлях. Минулого року у квітні навіть перекривали міжнародну трасу. Протест тоді тривав сім годин. Розійшлися люди, коли їм пообіцяли ями залатати. Та ремонт дороги досі так і не почався. Відповідь одна - нема грошей.
"Ямковий ремонт питання там не вирішить. Там потрібний капітальний ремонт. Ми зараз вивчаємо можливість, що можна зробити по степангородській дорозі, тому кошти там дуже великі по ремонту. Районний бюджет не вирішить цю проблему однозначно", - говорить Ярослав Березюк, голова Володимирецької райдержадміністрації.
В облдержадміністрації про цей шлях знають. Та бідкаються на Рівненщині майже половина місцевих доріг у жахливому стані.
"Це місцева дорога, яка перейшла на баланс до обласної державної адміністрації. Досить велика відстань, в один рік зробити це неможливо. Навіть, якби ми акумулювали на один напрямок до Степангорода, всі кошти, які мали б надійти у Володимирецький район, їх би не вистачило для того, щоб в один рік зробити ці роботи", - говорить Віталій Ундір, перший заступник голови Рівненської ОДА.
У Степангород, нарікають місцеві жителі, відмовляються їхати і "швидкі", і пожежники. Тож, аби не опинитися у повній ізоляції, селяни знову вимагатимуть ремонту. І знову - радикально.
"Ми неодноразово зверталися до влади за дороги, щоб відремонтували нам дороги. Но нас ніхто не чує. Поїдем перекривати навесні. Думаєм на двоє суток перекрити дорогу. Може хоч тоді почують", - говорить Ігор Чугай, житель Степангорода.
Чиновникам і дорожникам селяни дали на роздуми півтора місяці. А тоді почнуть діяти. Бо по-іншому, кажуть, змусити владу відремонтувати вщент зруйнований шлях не виходить.