В Ізраїлі пройшли парламентські вибори [ Редагувати ]

В Ізраїлі сьогодні - парламентські вибори. За їх результатами прем'єр може як зберегти свою посаду, так і втратити її. Хто головні претенденти на перемогу - знає Антон Готліб. 

Рівно о сьомій, у повній відповідності до закону, в Ізраїлі відкрилися майже 10 з половиною тисяч виборчих дільниць. Активність надзвичайно висока, в деяких містах до півдня проголосувала майже половина громадян.

Вибори в Ізраїлі відбуваються за партійними списками. На 120 місць у Кнесеті претендують 39 партій і блоків. Згідно із законом, партія, що набере найбільшу кількість голосів, отримає право сформувати уряд, а її лідер стане прем'єр-міністром.

Ізраїльське політичне поле неймовірно різноманітне. Праві й ліві, націоналісти й ліберали, ортодокси і світські. На будь-який смак. Але все-таки основні претенденти на владу - це партія "Лікуд" на чолі з нинішнім прем'єром Нетаніягу й об'єднання "Кахоль-лаван", або біло-блакитні, яке очолює колишній начальник генштабу генерал Ганц. Нинішні перегони вирізнялися нечуваною скандальністю та нерозбірливістю методів. І ґрунтувалися здебільшого на звинуваченнях на адресу опонентів і постійних витоках інформації в пресу. По суті, вся кампанія Нетаніягу звелася до заяви, що біло-блакитні розвалять країну, а ті, зі свого боку, йшли на вибори під гаслом: "Тільки не Нетаніягу!"

"Маю сказати, що це священний акт демократії. Це дійсно її суть, і ми повинні благословляти її. Але обирати треба вдумливо, я не можу сказати, кого. Точніше, я можу, але не хочу, не тут", - говорить Беньямін Нетаніягу, прем'єр-міністр Ізраїлю.

Перед громадянами вибір нелегкий, хоч і дуже багатий. Ізраїльтяни завжди вирізнялися високою політичною активністю. Участь у виборах тут справді вважають своїм обов'язком.

"Ми хочемо, щоб наша демократія була сильною, щоб могла захистити себе, щоб у країни було майбутнє. Тому ми тут сьогодні. Нам потрібна впевненість у завтрашньому дні", - говорить Арік Кац, виборець.

"Люди йдуть сюди з надією щось змінити, з надією на краще, на нову сторінку в історії держави. Я сподіваюся, у нас буде новий уряд, і він буде більш успішним", - говорить Йорам Зельц, спостерігач.

Серйозних порушень зазвичай не буває - дуже багато спостерігачів, та й країна маленька, одразу все стане відомо. Щоб одноосібно створити кабінет, партія повинна отримати 61 мандат, а для цього треба заручитися підтримкою більш ніж половини виборців. Такого в історії ізраїльської демократії не було жодного разу. А отже, переможець формуватиме коаліційний уряд з іншими партіями. Вже завтра ввечері стане відомо, хто переміг.