Остання надія: чому немовлят з патологіями рятують в антисанітарних умовах? [ Редагувати ]
Вони рятують тисячі маленьких українців. І дарують шанс на життя у, здавалося, би безнадійних випадках. І при цьому самі вони - перебувають у заручниках! У заручниках державної безвідповідальності.
Йдеться про лікарів із Державного інституту педіатрії, акушерства та гінекології. Наша Любов Кукла повернулася з ПАГу. Вона вражена подвижництвом і професіоналізмом медиків. І приголомшена просто жахливими умовами, в яких лікарям доводиться рятувати дітей:
"Вся грудна клітка отут, де повинна бути легеня, оце все кишечником зайняте, а серця тут немає".
Навіть такий страшний діагноз для них - не вирок. І навіть, якщо пацієнту усього лише кілька годин.
"Остання інстанція в Україні, куди з надією їдуть вагітні і дітки всіх вікових категорій з дуже важкою патологією", - зазначає Любов Слєпова, головний лікар ДУ "ІПАГ НАМН України".
"Такої іншої установи, на жаль, в Україні немає", - говорить Олексій Слєпов, керівник відділення хірургічної корекції вад розвитку у дітей ДУ "ІПАГ НАМН України".
Немає, бо вона - унікальна. Це Інститут педіатрії, акушерства та гінекології. Скорочено - ПАГ. Єдине місце в країні, де беруться за таких важких і крихітних пацієнтів.
"Мами з різних регіонів України їдуть сюди, народжують тут дітей, у яких є вади природжені вади розвитку. І цій же одній установі вони хірургічно коригуються", - розповідає Олексій Слєпов, керівник відділення хірургічної корекції вад розвитку у дітей ДУ "ІПАГ НАМН України".
І таких щороку понад 9 тисяч. Серед них і...
"Це - Ванічка... Ванюха", - цьому крихітному хлопчику трішки більше двох місяців.
"В принципі, всі ці два місяці ми тут. Навіть більше", - говорить Алла Сердюк, мати пацієнта.
Усі два місяці Ваніного життя - це невпинна боротьба. Ще до його народження лікарі діагностували у хлопчика вади з серцем, потім - ще одну патологію.
"На 34 тижні був виставлений діагноз - атрезія дванадцятипалої кишки", - розповідає Алла Сердюк, мати пацієнта.
Тож одразу після народження - на операційний стіл. І тільки тепер, нарешті, додому. Вже - здоровим. Про виграний бій за життя на згадку хіба що шрам...
"Просто лікарі - вищий пілотаж. Вони боролися за нас два місяці. Ми не дихали два місяці. Ми дихали за допомогою апарату", - говорить Алла Сердюк, мати пацієнта.
Віолетта Лапуць. Вага - два кілограми. Вік - два дні. Вердикт - діафрагмальна грижа. Простіше кажучи, це коли органи черевної порожнини перемістилися... в грудну. За кілька годин - надскладна операція.
"Оці вади розвитку - вони призводять до великої дуже смертності і втрати дитячого населення", - зазначає Олексій Слєпов, - керівник відділення хірургічної корекції вад розвитку у дітей ДУ "ІПАГ НАМН України".
Операція тривала майже дві години. Дівчинку врятували. Далі буде тривала реабілітація. Та найгірше, переконують лікарі - позаду. Втім, медики констатують: пацієнтів у них щороку більшає. Дітки із вродженими вадами народжуються дедалі частіше...
"Три відсотки і навіть більше всіх новонароджених - мають різні вади розвитку", - зазначив Олексій Слєпов, - керівник відділення хірургічної корекції вад розвитку у дітей ДУ "ІПАГ НАМН України".
Діток рятують, однак - не завдяки, а всупереч! Бо битва за маленькі життя відбувається в жахливих умовах!
"У нас коли інститут будувався, це 1976 року. Тут не було взагалі ніякого капітального ремонту. Ні разу! Все, що є - це косметичний ремонт, який силами співробітників трошки робиться в тих палатах, щоб тим дітям, які тут лежать новонароджені по два, по три місяці", - розповідає Оксана Ладишко, завідувач відділення реанімації ДУ "ІПАГ НАМН України".
"Умови жахливі, тому що державне недофінансування. З потреби 100 відсотків, уявіть собі, всього-на-всього, цей медичний заклад одержав 15 відсотків від потреби державних коштів. А що робити в тих ситуаціях, коли приїжджає жінка, - і я особисто постійно спостерігаю ситуацію, коли приїжджає мама з дитиною, або вагітна жінка, - і в неї за душею 50 гривень?", - наголошує Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров'я.
Лікування тут безкоштовне. І пологи, і складні операції, і подальша реабілітація. Про фінансовий бік має турбуватися Мінфін. Утім... Для прикладу! Замість необхідних 50 мільйонів державний інститут отримав... лише 8.
"Роблячи такі унікальні операції, ми застряли в таких умовах, що це просто", - скаржиться Оксана Ладишко, завідувач відділення реанімації ДУ "ІПАГ НАМН України".
"В основному ми беремо тих хворих, які не можуть адекватно бути вилікувані за місцем проживання. З нами зідзвонюються з усіх районів і областей України, і ми забираєм на себе самих важких хворих. Але, на превеликий жаль, фінансування настільки обмежене, що нам приходиться звертатись до благодійних фондів дуже часто", - говорить Любов Слєпова, головний лікар ДУ "ІПАГ НАМН України".
Якби не волонтери і благодійники, інститут узагалі не зміг би працювати! Але навіть їхніх пожертв ледве вистачає:
"Ви ж самі бачите, що в нас уже. Реанімаційна палата - тут частіше всього діти післяопераційні, умови операційних палат - вони прирівнюються до операційної. Тобто, тут береться і посіви повітря, і все. Тобто, коли ведеться прибирання, тут миється, навіть стіни заливаються водою. Але це ми вимити не можем. Це катастрофічно. Ми повинні щось робити!"
Катастрофа і в середині приміщення, і зовні - на території.
Колись тут була дача Микити Хрущова. Зараз місце, де роблять надскладні операції та дають шанс на життя. Таке унікальне і таке аварійне місце. Нещодавно тут лише диво врятувало від трагедії. Міст, яким щодня прогулюються пацієнти, впав. І таких аварійних мостів тут три.
"Ті споруди, ті бетонні споруди, мости, які знаходяться на території - вони вже три роки в аварійному стані. Три роки я звертаюсь до уряду, ситуація вже критична", - наголосила Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров'я.
От і виходить, що українських медиків можна сміливо називати рятувальниками у заручниках. У заручниках безгрошів'я та безвідповідальності.