Україна була готова до рішення Данії дати згоду на "Північний потік-2" [ Редагувати ]

Україна була готова до рішення Данії дати згоду на "Північний потік-2". Український президент Володимир Зеленський виступив із заявою, - після того, як напередодні стало відомо, що уряд Данії таки погодився на прокладання російського газогону через континентальний шельф країни. Рано чи пізно це мало статися - твердять експерти в Брюсселі. Більше про реакцію ЄС на зникнення останньої перепони для російської труби в обхід України знає Олена Абрамович.

Це було лише питанням часу. Так пояснюють згоду Данії на будівництво газогону "Північний потік-2" брюссельські експерти. Мовляв, не варто називати це зрадою - Копенгаген як міг, допомагав Києву. І тягнув із дозволом понад 2 роки.

"Конвенція ООН з морського права говорить: якщо проект газогону достатньо далеко від берегової лінії країни, ця країна мусить дати згоду. Тобто Данія максимально загальмувала процес - порушила питання національної безпеки. Це уповільнило роботи, проте не дозволило накласти заборону", - говорить Роланд Фроденштайн керівник відділу досліджень центру WILFRIED MARTENS.

"Газпром" мав намір завершити будівництво "Північного потоку-2" в кінці цього року. Блокада з боку Данії відкинула ці плани ще на рік. Мова йшла про останню ділянку газогону - трохи більше 10% від гілки завдовжки 1230 кілометрів. Половину вартості її будівництва покривають п'ять європейських енергокомпаній. Тож у Брюсселі заявили: коментувати рішення Данії не бачать сенсу - позиція Єврокомісії залишається незмінною.

"Наше завдання забезпечити, щоб в разі завершення будівництва цей газогін функціонував прозорим та недискримінаційним чином, регулювався відповідно до ключових принципів міжнародного та європейського законодавства. І зараз у ЄС запровадили чіткі директиви, які стосуються усіх газогонів, з допомогою яких імпортується газ на європейський ринок", - говорить Анна Кайза Ітконен, представниця Єврокомісії.

Згідно з європейськими директивами, газогін хоч і належатиме Росії, доступ до нього повинні мати усі енергетичні компанії ЄС. Чи є у Брюсселя, чи Берліна реальні інструменти змусити Газпром продовжувати транзит газу через український газогін - аналітики визнають, що нема.

"Якщо Газпром вирішить, що хоче скористатись іншим наявним маршрутом, - то це комерційне рішення. Звісно, тут є політичний підтекст, але воно має й економічне підґрунтя. Бо для покупців газу вигідніше купувати його напряму в Росії, щоб не закладати в ціну вартість транзиту через такі країни Білорусь, Україна чи Польща", - говорить Пол Іван, аналітик "Центру європейської політики".

Жодні санкції зараз уже не допоможуть зупинити "Північнийпотік-2". Бо ЄС не буде їх накладати, адже Німеччина та Австрія підтримують проект - їхні компанії беруть участь у будівництві. А США хіба зможуть санкціями збільшити вартість завершення робіт, - і не більше, кажуть експерти.

"Найбільша небезпека від цього газогону це те, що я називаю "стратегічною корупцією". Це створює залежності. Чим більший обсяг фінансової співпраці, тим більше влади отримуватиме Росія над європейськими підприємствами та керівниками, політиками - це називається "залежність еліт"", - говорить Роланд Фроденштайн, керівник відділу досліджень центру WILFRIED MARTENS.

Тим часом Україні варто готуватися до сценарію відсутності прибутків за транзит російського газу, наголошують аналітики. Бо хоч ЄС і буде намагатися схилити "Газпром" до збереження транзиту, зробити це буде дедалі складніше.