Смертельний вирок: карантинні заходи загрожують життю онкохворих [ Редагувати ]

Тільки ургентна допомога - звучить непогано для загалу. Втім, ця фраза може сприйматися як смертельний вирок тими людьми, які майже не мають часу.

Адже серед нас є ті, для кого ізоляція в буквальному сенсі може стати смертельною. Бо дістатися до лікарні, придбати ліки чи отримати консультацію онкохворі українці не можуть через обмеження. 

Два роки тому в Марини діагностували рецидив раку молочної залози в агресивній формі. Відтоді дівчина щотижня добирається із Вінниці до Києва, на лікування. Замість пільгового білету на потяг тепер змушена оплачувати авто. А це значно здорожчує шлях до одужання.

Марина Віталінська, онкохвора, співзасновниця Вінницької онкоспільноти:

Постійно веду збір коштів, я собі взагалі не можу дозволити такого лікування і держава ніяк не сприяє допомозі такому лікуванню. Оскільки я повністю всі ліки придбаваю за власні кошти, а один такий цикл коштує 800 тисяч гривень в Україні.

Брак коштів і транспорту не єдина проблема. Пацієнти, які лікуються за іноземними протоколами, через карантин не можуть дістати необхідні ліки.

Марина Віталінська, онкохвора, співзасновниця Вінницької онкоспільноти:

Якщо імунотерапія препарату, який мені потрібен, один із, я ще можу в Україні дістати - він має ліцензію, а його вартість одного вливання тільки 154 тисячі, то інший препарат, який я придбаваю за кордоном - це новітній препарат хіміотерапії - наразі неможливо взагалі дістати оригінал, оскільки усі кордони закриті.

Марина така не одна. Онкохворі по всій країні не можуть самоізолюватися і вимушені шукати альтернативи протокольному лікуванню, ризикуючи життям.

Людмила Пухляк, засновниця інтернет-спільноти "Онкобудні", ініціаторка об'єднання організацій та офіційного звернення до влади:

У всех, кто проходит химиотерапию, имунотерапию, таргеттерапию, лучевую терапию - у них у всех угнетенная имунная система, поэтому они в группе риска, заражения.

Аби змінити ситуацію, 15 громадських організацій у сфері дорослої онкології написали офіційне звернення до української влади і вимагають хоча б налагодити комунікацію з пацієнтами під час карантину.

Людмила Пухляк, засновниця інтернет-спільноти "Онкобудні", ініціаторка об'єднання організацій та офіційного звернення до влади:

Мы обзвонили и пересмотрели сайты 29 онкологических диспансеров - сайты и страницы в социальных сетях. У одного из них есть горячая линия, которая работает 2 часа в будни, по отделениям куда можно позвонить. А на остальных в лучшем случае есть ссылка на приказ.

Поки що - ані відповідей, ані змін. Тож представники онкоспільноти очікують на швидкий вихід з карантину, аби й надалі, самотужки, організовувати процес власного ж лікування.