У Михайлівському Золотоверхому соборі Києва вшанували пам'ять українського політика Анатолія Матвієнка [ Редагувати ]
Пішов з життя відомий український політик Анатолій Матвієнко. Прощання відбулося в Михайлівському соборі Києва. Віддати шану прийшло чимало людей.
Ці люди прийшли попрощатися з Анатолієм Матвієнком. Загалом, за дві відведені на це години, знімальна група нарахувала сотні українців, які пам'ятають непересічного політика як добропорядну, чесну людину.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України:
У нього всередині була позиція: з початку думай про Батьківщину". Він був патріотом. у нього не було багатства, він жив - як проста людина. І тому так багато тут простих людей.
Анатолій Матвієнко - відомий політик. Він обіймав різні державні посади: від голови Вінницької облдержадміністрації - до очільника Автономної Республіки Крим. У політиці, кажуть колеги, його вирізняла принциповість: завжди був у провладних силах - від "Народно-демократичної партії" до "Батьківщини". Коли там відчував дисонанс із державними інтересами - залишав партію. Життя обірвалося на 67 році життя. Політик довго боровся з раком.
Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України:
Останні роки він дуже хворів і хвороба перемогла. Я глибоко переконаний, що він був поміркованою і чесною людиною. Саме тому я зараз тут, і я прийшов вклониться йому.
Його пам'ятають як поціновувача спорту, етнографічного туризму та національної культури. Ще 25 років тому він заснував Фонд розвитку мистецтв.
Оксана Пекун, народна артистка України, співачка, телеведуча:
Сльози не дають говорити - він підтримував українську культуру, мистецькі заходи. Він стояв біля їх витоків і допомагав: зробив для людей більше, ніж ті, хто надягають вишиванку і кажуть що вони "справжні українці".
Поховають Анатолія Матвієнка завтра в рідному місті Бершадь Вінницької області. Леонід Козаченко згадує напутні слова свого товариша:
Він завжди говорив: "Я думаю, що побачу країну зовсім іншою, але треба багато зусиль докласти, щоб вона такою була. Тому саме головне - не опускай руки, борись!"