Хто такий Віталій Марків: історія українського нацгвардійця [ Редагувати ]

Хто такий Віталій Марків? І за що італійський суд ув'язнив його аж на 24 роки? Олена Логінова коротко нагадає його історію.

Це торішні кадри біля стін італійського суду в Павії. Одне з перших засідань, на яке підтримати українського нацгвардійця Віталія Марківа приїхали друзі та побратими.

Історія Віталія така. Він народився в Україні на Тернопільщині. Та у 16-ть років - разом із сім'єю переїхав до Італії. Пізніше - отримав тамтешнє громадянство.

Під час подій на Майдані повернувся на батьківщину. А потім добровольцем пішов у Нацгвардію.

Оксана Максимчук, мати Віталія Марківа:

Він мені говорив, що ма - я хочу заключити контракт, я хочу іти в Національну гвардію і продовжити свій патріотичний вибір.

Після трьох років на фронті приїхав до родини в Італію. І там його одразу заарештували.

Оксана Максимчук, мати Віталія Марківа:

Вони прилетіли. Він подзвонив, що сіли в машину, але більше я їх не чула, поки не подзвонив чоловік і не сказав, що вони затримані.

Українського нацгвардійця звинуватили в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова. Мовляв, Віталій командував мінометним вогнем по окупованій території під Слов'янськом, біля підніжжя гори Карачун. І хоча всі докази були непрямими, італійський суд виніс вирок: 24 роки тюрми.

Сторона захисту Марківа наполягала: він не був офіцером і не міг віддавати накази, та й мінометів у чотирнадцятому році на озброєнні його підрозділу не було. Наголошували й на інших невідповідностях звинувачення.

Провести власне розслідування загибелі Роккеллі та Миронова - паралельно взялася й група журналістів. Вони зняли документальний фільм під назвою "Не в тому місці, не в той час!. Режисер - італієць - військовий кореспондент Крістіано Тінацці. У вересні цей фільм презентували в парламенті Італії.

Того ранку Вільям, сказав мені "...я знайшов машину з італійцем. Ми поїдемо під Слов'янськ фотографувати сепаратистів у бою" Он просто оказался не в том месте и не в то время.

Проводила своє розслідування й Україна: десятки допитів та експертиз, низка слідчих дій. І зрештою з'явилася надія: першого жовтня перше засідання Апеляційного суду Італії. Протягом місяця їх було кілька. Останнє - учора. Із вердиктом: Марків - вільний.