Смертельні ігри: хто в інтернеті полює на дітей і доводить їх до самогубства [ Редагувати ]

"Розбуди мене о 4:20", - кілька років тому ця фраза наводила жах на правоохоронців, психологів, експертів з кібербезпеки та батьків. Це був слоган гри "Синій кит»". Через неї тільки в Україні десятки підлітків наклали на себе руки.

Гру вдалося заблокувати. І торік у нас не було жодного суїциду - через так звані групи смерті. Та за останні два тижні Україною знову прокотилася хвиля дитячих самогубств.

Що цього разу? Невже "Синій кит" - повернувся?

Віртуальні загадкові ігри та реальні фатальні наслідки - так звані "групи смерті" в мережі вже не сенсація. Полювання на дітей в інтернеті триває давно.

Мілана:

Очень страшно. Некоторые люди ставят картинку "МОМО", подписывают себя и звонят некоторым детям. Видят на аватарке, что это маленький ребенок - и звонят, пугают: "сделай это, а то будет".

Груп - багато, сценарій один: заманити підлітка в гру зі смертю. Спочатку вказівки схожі на розвагу.

Сергій Кропива, перший заступник начальника департаменту кіберполіції:

Взагалі не розмовляти цілий день, наприклад. Або заховатися таким чином, щоб батьки їх не знайшли.

Це роблять для того, аби дитина віддалилась від батьків. А от далі - завдання додають адреналіну.

Наталія Бугайова, експертка з психологічної кібербезпеки:

Вони роблять це так, щоб дитина перетинала кордони - моралі, наприклад. Щоб вона робила щось таке, що не дозволено. І потім вона пересилає відео чи фото, а потім саме цим її і шантажують.

Наймасштабніша хвиля дитячих самогубств була кілька років тому. І зачепила чи не всі пострадянські країни. Потім резонанс стих. Принаймні, в Україні.

Сергій Кропива, перший заступник начальника департаменту кіберполіції:

Можемо сказати, що у 2020 році таких фактів не було зафіксовано.

Однак, групи нікуди не зникли.

Анна Маляр, юристка-кримінолог:

За останні декілька днів у Києві і Київській області є інформація про 5 випадків смертей підлітків від 10 до 16 років. І всі вони мають дуже спільні риси.

Спільне те, як підлітки вкоротили собі віку - вони стрибали з дахів та вікон. Так вчинив 10-річний хлопчик у селі Чайка, що у передмісті Києва. Залишились тільки речі на 15 поверсі, та неймовірний біль і трагедія для родини.

Надія:

Семья - благополучная, хорошая, не было никаких инцидентов. Писали, что игры, но достоверной информации никакой нет. Почему так случилось - никто не знает.

З 17 поверху зробила крок у нікуди і столична семикласниця Ніка. Відомо, що вона була відмінницею, прекрасно малювала, писала вірші, вивчала англійську і китайську.

Ірина Чернілевська, директорка гімназії №179:

Абсолютно контактна, абсолютно успішна. Навпаки - психологи, малюючи нам портрет ось таких от випадків, говорять про те, що ця дитина повинна там бути самотня, утаємничена, - ні.

Родичі впевнені: їхню Ніку задурили саме в інтернеті. Варіант суїциду підказали в небезпечному квесті:

Її готували заздалегідь. За кілька тижні до... ніка сфотографувала і надіслала фото балкону 17 поверху - фото саме того балкону. Кілька ночей перед трагедією Ніка не спала. Їй просто не давали спати.

У поліції кажуть: справу розслідують, групи моніторять, але деталей на загал не поширюють, бо інформація розходиться вірусно. І насамперед серед підлітків. Щодо кураторів, то їм світить реальний термін - до 10 років. У тому разі, якщо вони в Україні.

Сергій Кропива, перший заступник начальника департаменту кіберполіції:

Доведення до самогубства - є кримінально карним діянням на території нашої держави.

Та інтернет кордонів не знає. І по той бік екрану може бути хто завгодно. Психологи попереджають: єдиного образу в маніпуляторів немає.

Наталія Бугайова, експертка з психологічної кібербезпеки:

Це можуть бути такі ж підлітки, які таким чином підвищують власну самооцінку, це можуть бути, наприклад шахраї, які видурюють у дитини якісь дані, це можуть бути маніяки.

Сергій Кропива, перший заступник начальника департаменту кіберполіції:

Тих осіб, яких ми ідентифікували, та надалі притягували до відповідальності - це ті особи, в яких є психічні розлади.

Головний гачок для них - вразлива несформована психіка й удаване розуміння, якого бракує підліткам.

Анна Маляр, юристка-кримінолог:

Перше - це складні стосунки в сім'ї, батьків, між собою. Тобто, коли в сім'ї немає миру. Друга причина - це цькування з боку вчителів. Коли є таврування "двієчник", відмінник. І третя причина - це складні відносини між підлітками, бо вони так само один одного цькують.

Тригерний період, коли дитина може прийняти фатальне рішення, триває пів року, - пояснюють експерти. Тому, батькам треба максимально пильнувати різку зміну поведінки.

Наталія Бугайова, експертка з психологічної кібербезпеки:

Слухає якусь деструктивну музику, заходить на деструктивні сайти, починає роздаровувати власні речі, починає з кимось прощатися, дивно себе поводити.

Агресію в поведінці своєї доньки два роки тому помітила пані Оксана.

Оксана, мати підлітка:

Закривання дверей, не заходити в кімнату, нічого не хочу, ніхто мене не розуміє і так далі. Тобто, зміна настрою дуже часто. При чому, в нас це почалося у дуже ранньому віці - в четвертому класі.

Жінка сама впоратися не змогла, тому звернулася до психолога.

Оксана, мати підлітка:

Ми не завжди можемо виявити правильно свої емоції, показати їх. І нас психолог навчила, Щоб малеча розрізняла свої емоції, я відповідно пояснювала їй свої. І ми знайшли спільну мову, ми стали більш відвертіше спілкуватись.

Додатково, заради власного спокою, на телефон дівчинки встановили програму батьківського контролю.

От, 7 хвилин вона слухала музику, заходила у "Вайбер", була в інтернеті і щось робила зі своїми фотографіями.

Проте, що мережа наповнена не лише пастками, а й запобіжниками, - інформують і в кіберполіції. І крім таких програм радять підключати ще й послугу "Безпечний інтернет".

Сергій Кропива, перший заступник начальника департаменту кіберполіції:

Для того, щоб діти не мали можливості бачити і знайомитись з тими небезпеками, і злочинними діяннями, що можуть відбуватися в мережі. І така ключова порада - більше часу проводити з дитиною.

І встановити залізне правило: незнайомців варто ігнорувати. І в реальному, і у віртуальному світі.

Мілана:

Доверять нужно только тем людям, которых ты знаешь - которые у тебя подписаны: мама, папа, друг, сестра.