Українські водойми: чому масово гине риба? [ Редагувати ]

Риба масово гине, а люди ризикують підхопити інфекцію. В українських водоймах починає цвісти вода. Через надмірну спеку та постійне забруднення - розмножуються синьо-зелені водорості, які поглинають із водойм кисень.

Зазвичай таке буває наприкінці липня - початку серпня. Та цього літа процес уже розпочався. Як боротися з проблемою? - питав Станіслав Кухарчук.

Сонце, пісок і вода! Черкаси завжди славилися розкішними пляжами, та з року в рік вони стають дедалі більш небезпечними. Минулого тижня на цьому охайному комунальному пляжі у воді виявили кишкову паличку, тому при вході відпочивальників зустрічають попереджувальні таблички. Хоча людей вони не надто відлякують.

Олександр Коваленко, рятувальник:

Після посєва кишкову паличку знайшли і стоять таблички, встановлюємо згідно положення, бо потрібно, людей попереджаєм, люди попереджені, а кожен сам вважає на свою думку купатися чи не купатися.

Забруднена вода стала справжнім лихом для Кременчуцького водосховища. Аномальна спека сприяє розповсюдженню синьо-зелених водоростей.

Коли вони гинуть, у воді починається процес гниття. Особливо від цього страждають ділянки, де немає природної течії. Щоб покупатися, пан Сергій їде подалі від міста й поближче до старого русла Дніпра. Адже поблизу Черкас вода вже активно почала зеленіти.

Сергій Наденко, відпочивальник :

Тут іде течія рукав заходить і ця вся грязь вимивається, а так вода проточна і більш - менш чиста.

Та страждають від цвітіння не лише люди, а й мешканці водойм. Під час гниття водорості активно поглинають кисень із води і річковим жителям нічим дихати.

Олександр Жежеря, начальник відділу іхтіології Черкаського рибоохоронного патруля:

Ми бачимо, що біля берегової лінії велике скупчення синьо-зелених водоростей, враховуючи, що зараз вітер в ту сторону їх сюди і прибило. В таких місцях найчастіше і відбувається загибель риби.

На малих річках, які живлять Дніпро, іхтіологи вже почали фіксувати задуху. Через величезну кількість дамб та гребель течія там значно повільніша, аніж у Дніпрі, тому й процес цвітіння починається набагато раніше.

У цьому місці річка Золотоношка впадає у Дніпро, і якість води тут видно неозброєним оком. Через відсутність течії Золотоношка більше схожа на болото, а от у затоці Дніпра квітнуть лілії і грає риба.

Основна поживна речовина для водорості - фосфати. Вони містяться практично в усіх пральних порошках та миючих засобах. А більшість вітчизняних очисних споруд просто нездатні з ними впоратись. Тож разом із стоками фосфати потрапляють у Дніпро. На додачу до цього річки мають ще цілу низку інших проблем, - кажуть екологи:

Олександр Позняков, заступник начальника Державної екоінспекції Центрального округу:

Це іде в нас в цій ситуації, наприклад - розорювання прибережно-захисних смуг, неефективна робота очисних споруд, збільшення попадання змивів з полів - це все в комплексі дає особливо у літній період пониження якості води.:

Якщо з роботою очисних споруд та розорюванням прибережних смуг держава впоратись іще не може, то перший крок у боротьбі з фосфатами вже зробили. Верховна Рада ухвалила закон про обмеження їх використання в побутовій хімії. Щоправда, заборона почне діяти тільки з 2024 року.