У Києві вшанували пам'ять видатного державного діяча Євгена Марчука [ Редагувати ]

Прощання з епохою! Євгена Марчука сьогодні провели в останню путь. Прощалися з першим головою Служби безпеки України в будинку офіційних прийомів. Як згадують державника політики, колеги і родичі?

До Київського будинку офіційних прийомів йдуть сотні людей. Сьогодні тут прощаються з державником новітньої історії України Євгеном Марчуком. Людиною-легендою: першим главою СБУ, четвертим прем'єр-міністром, міністром оборони та секретарем РНБО. А ще політиком з президентськими амбіціями. Друзі, родичі, політична еліта. Тим, хто хоче провести в останню путь Євгена Марчука, немає кінця.

Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України:

Він дуже багато розумів і те, що відбувається в сучасному світі, його поради завжди були влучними корисними і головне завжди були вчасними.

Олександр Лавринович, міністр юстиції України (2002-2005, 2006-2007, 2010 - 2013р):

Україна втратила одного з політичних велетнів, хто міг стратегічно мислити і бачити перспективи, знати як досягати результату.

Василь Крутов, генерал-лейтенант СБУ:

Це героїчна, легендарна особистість. Та сила, міць, невичерпна енергія, унікальна харизма, висока відповідальність за ті справи, якими він займався - а це найвищий рівень державного управління, і це все треба примножити на його дуже високу людяність.

У 1991 році Євген Марчук очолив новостворену Службу Безпеки України. А 1995 року посів крісло керівника Кабінету Міністрів. Далі було депутатство і головування в Міноборони - у розпал протистояння України й Росії щодо острова Тузли. Активно займався політикою все своє життя. І навіть останні роки Євген Марчук присвятив роботі в секторі оборони. Був представником України в Тристоронній контактній групі.

Володимир Огризко, 8-й міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.):

Реально, не на словах відстоював нашу з вами незалежність. У нього можна було вчитися мужності - як в офіцера, як у генерала, він вмів приймати важкі, але дуже потрібні рішення, він мав позицію - розумієте, для мене це найголовніше, коли людина не гнеться під вітром політичних обставин, а чітко знає, чого вона хоче.

Євген Марчука для країни був справді видатним політиком, а вдома - люблячим чоловіком, батьком і дідусем, - кажуть його сини й дружина. Він умів щиро любити і піклуватися за своїх близьких.

Лариса Івшина, дружина:

Це була дивовижна людина, яка мала стратегічне мислення і дуже сильну емоційну душу. Він прекрасно розбирався в музиці. Не могли зрозуміти - як оця здатність до глибокої аналітики в секторі безпеки може поєднуватися з такими різносторонніми захопленнями: фотографією - він знімав прекрасне кіно.

Тарас Марчук, син:

Веселий, хобі багато було. Любив фотографувати, музику любив теж, був всесторонньою людиною, яка любила життя. Працював дуже багато - ми пам'ятаємо: ми прокидалися, його вже не було - він був на роботі, ми лягали спати, були малі - його ще не було.

В одному з інтерв'ю політик якось зізнався: шкодує, що не став президентом. З життя Євген Марчук пішов через ускладнення після коронавірусу. Його не стало на 81 році життя. Поховали державника на Байковому кладовищі.