Передові технології ракетобудування: які перспективи має Україна на космічному шляху до зірок? [ Редагувати ]

Напередодні відбувся успішний пуск європейської ракети-носія "Вега" - вона вивела на орбіту новий супутник. І блок двигуна цього літального апарата зробили... українці. Як і основну конструкцію першої ступені для американської ракети "Антарес". Вона тиждень тому успішно доправила транспортний корабель з вантажем NASA. Усі роки незалежності, попри труднощі, - Україна таки залишалася космічною державою. Хоча самі науковці кажуть: могли б зробити більше...

Чому ж не вдалося? Про перемоги й перешкоди на космічному шляху України до зірок? Анна Філь знає - далі її матеріал з циклу "Знай наших" до Дня Незалежності.

10 серпня 2021 року. Центр космічних польотів у Віргінії. У небо здіймається ракета-носій "Антарес". Виводить на орбіту вантажний корабель "Сігнус". Проєкт - американський. Але перший ступінь ракети - українська.

Такі ракети Україна могла б виготовляти і власними силами. Чому ж за роки незалежності наші космічні досягнення - доволі скромні? І коли українці знову підкорюватимуть Всесвіт?

Ми в Житомирі, на батьківщині Сергія Корольова. Ось ця скромна будівля - музей космонавтики, місце де зберігаються надбання нашого космічного минулого. Через терни до зірок - цей вислів найкраще його описує.

Навіть у геніального Корольова доля склалася нелегко. Ім'я головного конструктора перших радянських ракет усе життя тримали в секреті, а про його досягнення світ дізнався... з некролога. Хоча саме завдяки Корольову на орбіту полетіли спершу супутники, а згодом - пілотовані кораблі.

Один з таких - у центрі експозиції. "Союз-1" запустили вже після смерті конструктора.

Вікторія Четвертак, заступниця директора з наукової роботи Національного музею космонавтики:

"Союзи" і досі літають в космос. Системи керування розроблялися у Харкові, а от система стикування "Игла" тоді розроблялася тут, у нас, в Києві.

А ще в музеї можна побачити місяцехід, скафандри і кілька піщинок місячного ґрунту. І не макет, а справжній спускний апарат, який побував у космосі. З автографами пасажирів.

Об'єкт, який пройшов всі складнощі нашої земної атмосфери. Температура за бортом підіймається подекуди до 7 тисяч градусів, тому вона така обгоріла.

А от космонавтів незалежної України небагато - точніше, один. Леонід Каденюк - перший і поки що останній українець, який розгорнув синьо-жовтий прапор на МКС у далекому 1997 році.

А ось цей стяг теж побував у космосі, але завдяки американцеві Рендольфу Брезніку.

Він всиновив дитину з Дніпропетровська. Перебуваючи на космічній станції пан Брезнік розгорнув одночасно два прапори: один американський, другий - український, для того, щоб вшанувати вітчизну його прийомного сина.

За роки незалежності колекція тут не надто поповнилася.

Підіймати український космос під силу промисловому гіганту КБ "Південне". Володимир Сіренко на підприємстві працює 50 років. Свій "космічний" шлях розпочинав із відділу аеродинаміки. Чоловік має надзвичайні математичні здібності. Майже все життя займається розрахунками польотів ракет. Його "права рука" - глобус.

Учебные пуски были с каких-то там, например, стартовых позиций, где-нибудь Советского союза на дальность 10-12 тысяч километров - для того чтобы можно было посмотреть трассу полета, чтобы не было никаких жилых участков.

Звання космічної держави Україні далися тяжко, - зізнається пан Володимир.

Володимир Сіренко, начальник комплексу проєктно-теоретичних робіт ДП "Конструкторське бюро "Південне":

Если говорить про тот период доукраинский, то самый напряженный этап работы предприятия - это были 80-е годы. В этот период КБ сделало столько, что вот вы знаете, уже 30 лет мы живем после этого и все равно это представляет ценность.

Балістична міжконтинентальна ракета "Сатана". За оцінками військових експертів, протиракетного захисту від цієї зброї країни NATO не мають. Вона дає потужний термоядерний заряд. Одна боєголовка вивільняє 25 мегатонн енергії, що можна прирівняти до масштабів катастрофи Хіросіми в кілька сотень разів.

Ще одна гордість бюро - залізничний старт.

Володимир Сіренко, начальник комплексу проєктно-теоретичних робіт ДП "Конструкторське бюро "Південне":

Обычный поезд, обычный вагон, ничем не отличимый от всего остального. Ездит где-то по этой громадной стране, в Сибири, Украине - и понять, что там находится пусковая установка нельзя ни с космоса, ниоткуда нельзя этого вычислить.

З такими досягненнями в ракетно-космічній сфері Україна стала незалежною. Потім були замовлення на міжнародні проєкти "Наземний старт" і "Морський старт". Нині й вони згорнуті, а КБ "Південне" переживає, певне, найгірші свої роки.

Володимир Сіренко, начальник комплексу проєктно-теоретичних робіт ДП "Конструкторське бюро "Південне":

Это такая грустная картина, Вы даже себе не представляете. Молодые ребята, умненькие - они со слезами на глазах приходят с заявлениями на увольнение. Семьи - понимаете, когда человек 3-4 месяца не получает зарплату, и маленькие дети - они вынуждены уходить. Уходят на всякие работы, даже таксистами.

У Державному космічному агентстві пояснюють: справа в грошах і в державних пріоритетах.

Володимир Тафтай, голова Державного космічного агентства:

У Сполучених Штатах бюджет складає близько 32 мільярдів доларів, Європейського Союзу бюджет складає близько 6 млрд, якщо не помиляюсь. В Україні останні 4 роки не було фінансування взагалі.

Нині у відомстві підготували космічну програму на 5 років з бюджетом 15 мільярдів гривень. Документ ще має затвердити уряд і парламент. У програмі - амбітні плани…

Володимир Тафтай, голова Державного космічного агентства:

Це створення супутникової системи дистанційного зондування землі, це питання оборони і безпеки, це питання економічної безпеки, використання природних копалин, ресурсів, це надзвичайні ситуації. Інше питання - це створення власного космодрому.

Та попередник Тафтая всі ці задуми вважає космічно далекими. Володимир Усов очолював відомство у 2020 році, протримався менше як рік. Після нього на посаді змінилися три людини. Сам Усов - пішов у бізнес. Каже, мріє заснувати приватну космічну агенцію.

Володимир Усов, підприємець, голова Державного космічного агентства у 2020 році:

Коли держава не виступає замовником розробок і інновацій, іншого шляху, крім як розробка інновацій і створення компаній, які будуть орієнтуватися на міжнародний ринок - немає.

На думку Усова, державі варто поспішати. Каже, "краще синиця в руках" - і Україні радить зосередитися на невеликих проєктах.

Володимир Усов, підприємець, голова Державного космічного агентства у 2020 році:

Розробка, виробництво ракетних двигунів, ракетоносії - ці ніші, де в нас є перевага, їх має бути дуже швидко проінвестовано. Надати ресурс, щоб вони розвивалися і будувати проєкти навколо цих переваг, а не мріяти про якісь надпотужні місячні ракетоносії, які ми, на жаль, не побудуємо. Чи на щастя…