Паризькі теракти 2015-го: розпочались судові слухання щодо вибухів та розстрілів [ Редагувати ]

І в Парижі розпочався безпрецедентний процес. На лаві підсудних - 20-ро причетних до терактів 2015 року. Тоді від рук джихадистів загинули приблизно 130 людей, сотні були поранені. Тож і сьогодні, в день початку слухань, у Парижі посилені заходи безпеки.

Наша Олена Абрамович розповість і про те, як відбувається процес зараз, і нагадає - що пережила Франція 6 років тому.

Закрита набережна Сени, перекриті квартали навколо Палацу правосуддя, поліція в стані підвищеної готовності. У Парижі розпочались судові слухання щодо терактів 2015-го. Вибухів поблизу стадіону, розстрілів у концертній залі "Батаклан" та ресторані.

Крістоф Ноден, учитель історії, який вижив після паризьких терактів:

Я був на концерті з двома друзями, опинився посеред натовпу. Почув позаду себе звуки пострілів, а коли обернувся, то усвідомив, що дивлюсь просто на стрільця.

З безпосередніх учасників цих терактів досі живий лише один - Салах Абдеслам, виходець із Бельгії з марокканським корінням. Наступного дня він разом з двома друзями втік до Бельгії. Терориста в ньому тоді не розпізнали ні прикордонники, ні журналістка бельгійського радіо.

Шарлот Легранд, журналістка радіо RTBF:

Це були троє молодих людей, на вигляд дуже стомлені, з пом'ятими обличчями. Вони не були особливо привітними, але відповідали на мої запитання, доки прикордонники перевіряли їхні посвідчення. Отримавши документи, вони обірвали розмову і швидко зачинили вікно.

Після паризьких терактів були брюссельські - в аеропорту та метро. На тлі кількамісячної погоні за Абдесламом, інші радикальні ісламісти поспішали "виконати місію", перш ніж їх спіймає поліція. Бельгійська влада тоді серйозно взялася боротися із тероризмом.

Проти мера одного з районів Брюсселя розпочали розслідування - він 20 років закривав очі на радикалізацію тамтешнього мусульманського населення в обмін на голоси на виборах за його політичну силу.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Після терактів в Парижі та Брюсселі обличчя європейських міст змінились. Пішохідні зони тепер обов'язково відділені від дороги стовпчиками чи бордюрами. Скло на фасадах державних інституцій має спеціальний захист. А на колись завжди вільній дорозі під будівлею Європарламенту з'явився шлагбаум - проїзд тепер дозволений лише за перепустками.

Терористична загроза високого чи найвищого рівня - стан, у якому потім ще довго жили Брюссель і Париж. Правоохоронці та армія доклали чимало зусиль, щоб уникнути масштабних терактів. Дрібні ж і далі траплялися.

Жеральд Дарманін, міністр внутрішніх справ Франції:

За період президентства Макрона було скоєно приблизно 50 атак, тридцяти шістьом із яких спецслужбам вдалося запобігти. На жаль, 14 нападів виявилися смертельними або з великою кількістю постраждалих.

Французький президент торік пішов на рішучий крок - ухвалив закон, який у народі назвали анти-мусульманським. Навчання з дому заборонили, припинили видавати візи імамам. Щодо сімдесяти шести мечетей провели розслідування з приводу пропаганди екстремізму, перекрили можливості фінансування мусульманських храмів з-за кордону.

Те саме зробили в Бельгії. Цієї осені в Брюсселі вперше за 5 років скасували патрулювання військових. Та криза в Афганістані може знову внести корективи. Адже тільки в Німеччині серед евакуйованих з Кабула біженців у причетності до тероризму запідозрили двохсот осіб.