Праведники народів світу: хто і чому рятував євреїв під час Другої Світової війни? [ Редагувати ]
Ризикуючи власним життям, вони рятували євреїв від фашистів. Згодом Ізраїльський парламент надав їм почесне звання Праведників народів світу. За кількістю таких людей Україна посідає четверте місце у світі. Але з кожним роком Праведників народів світу стає дедалі менше.
Про те, що неможливо забути, розкажуть герої наступного сюжету.
Від німецьких окупантів євреї тікали через Вінничину. Там, у 1941 році, мешкала родина Василя Назаренка. На той час він був одинадцятирічним хлопцем. Утім, добре пам'ятає, як одного разу до них завітала жінка й попросилася переночувати.
Василь Назаренко, Праведник народів світу:
...ужинать, тогда вся семья с одной глиняной миски кушали деревянными ложками, а она пришла - уже шестой человек... Нас было трое детей, родители, а это шестой человек, там где-то запасная ложка, ну садись вместе с нами. Утром встает она - и говорит, к отцу обращается, Мусей Васильевич, спасите жизнь.
Так тітка Анюта залишилася в родині Назаренків. Згодом сестра Василя Мусійовича забрала з Немирівського гетто й дочку пані Анни - Бетью. Разом прожили два з половиною роки.
Василь Назаренко, Праведник народів світу:
Ира, это была жизнь... Мы по острию бритвы все время ходили, потому что мы ложились спать, не знали, проснемся мы, не проснемся. Или нас уничтожат. Кто-то идет, собака заялала, мама идет выходит навстречу, кто-то заходит, если свои значит, а они или под кровать или на печку.
У січні 1944 року село визволили від фашистів. Солдатів вийшли зустрічати всі мешканці.
Василь Назаренко, Праведник народів світу:
И тетя Анюта вышла со своей дочкой с Бетьей туда, но в селе друг друга знают от начала до конца, сколько кур, сколько свиней, и так далее и так далее, сколько детей. И эти спрашивают, мол, что это за люди? Отдельные люди знали, но не предали, говорят - это те люди, которых Мусий спасал.
Не такими доброзичливими були сусідки киянки Ольги Савенко. Її родина ховала семирічного єврейського хлопчика Іллюшу.
Ольга Савенко, дочка Праведниці народів світу:
Помню мы даже играли с Иллюшей во дворе, при входе, а зашел немец, тогда немцы уже зашли, она сразу говорит немцу на мальчика - вот это вот юда тут! Юда! а он так посмотрел еще, рукой махнул, говорит "гестапо" и пошел...
Згодом бабуся Ольги Іванівни дала свідчення окупаційній владі, що євреї в помешканні не проживають. Крадькома, раз на тиждень, Іллюші вдалося навіть відвідувати школу. Бо якби хлопчик не ходив у перший клас - не отримав би хлібну картку.
Ольга Савенко, дочка Праведниці народів світу:
А что значит нам, если бы этих двести грамм хлеба не было бы? Мы с ним паслены ели, настолько нам хотелось кушать... Ядовитые ягоды, где только можно было вот эти земляные - топинамбур у нас во дворе был, дак и мы бывало выгрызем, ой как вкусно...
Тоді Ольга Іванівна була ровесницею Іллюші. Тож ховалися завжди разом. Так пройшли два з половиною роки.
Ольга Савенко, дочка Праведниці народів світу:
И в подземелье мы сидели - у нас погреб в доме, и кладовка, у нас большой был сарай у бабушки и там в этом сарае был всякий хлам. И вот бывало гестапо начинало тут шмырить и вот мы сидим с Иллюшкой и день, а бабушка и вот… Двумя руками крестились и правой и левой...
Ольга Іванівна та Ілля залишилися друзями на все життя. Почесне звання Праведниці народів світу отримала мати Ольги Іванівни. За кількістю праведників Україна посідає четверте місце після Польщі, Нідерландів та Франції. Нині на всю Україну таких людей залишилося шістнадцятеро.
Юлія Гольденберг, засновниця Всеукраїнського благодійного фонду "Заради тебе":
І вони йдуть... Тобто зараз наша остання можливість поспілкуватися з ними, дізнатися, як то було, через що то було, спробувати зрозуміти чому в одній родині один брат врятовував, а в іншій зраджував і доповідав і на брата і на сусіда.
Насправді тих, хто рятував євреїв у часи страшної й жорстокої німецької окупації, набагато більше, ніж офіційно визнаних Праведників народів світу. Але їхні подвиги так і залишаться невідомими.