Українські дороги: неподалік Кропивницького фермер розорав єдиний автошлях [ Редагувати ]

Розорана дорога! Жителі села Паращине Поле, неподалік від Кропивницького, відрізані від цивілізації. Добратися до них можна лише вузенькою ґрунтовкою. Чому донедавна насипна дорога чотири метри завширшки перетворилася на півтораметрову стежку? І як вирішити проблему бездоріжжя в селі? Олена Бринза про це - розлогіше.

У селі Паращине Поле під Кропивницьким жилі - близько десяти обійсть. А з сусідніми селами їх зв'язує лише ось ця ґрунтова дорога півтора метра завширшки. Нею заледве проїжджають автівки, а в негоду й люди пройти не можуть.

Світлана Яценко, жителька села Паращине Поле:

Як після дощу, по плитах треба йти спускаться аж низом, бо тут немає як пройти. Або багато разів, як йдемо, діти беруть перевзувачку, отам на асфальті чоботи знімають, перевзувають туфельки - і йдуть в школу. Швидка сюди нічого не хоче їхать, сюди даже з города таксі не хоче їхать.

Валентина Ігітян, жителька села Паращине Поле:

Магазіна нема, до Степового ми не можем дойти, потому шо мені 72, чоловікові 83. Ждем, коли хтось привезе, а хтось привезе, коли є дорога, а дороги почті ніколи немає.

Стан дороги особливо погіршився останніми роками. І жителі Паращиного Поля звинувачують у цьому місцевого фермера.

Світлана Хлопотіна, жителька села Паращине Поле:

У нас є фермер Мізецький. І кожного року, розпахуючи, сіючи, людина просто захвачувала майже половину дороги. Ця дорога розорювалась, культивувалась, засівалась, а потім, коли великі дощі, з поля наносить чорнозем, таким чином дорогу майже знищили.

Фермер на звинувачення селян не реагує. А всі претензії радить вирішувати через суд.

Григорій Мезецький, фермер:

У мене єсть на карті визначена територія моєї землі, чужої, другої землі я не знаю, якщо я вийшов за межі, я готовий перед любим судом нести отвєтствєнность.

Та біда в тому, що судитися з фермером у селі нікому. Серед місцевих жителів - більшість пенсіонери. А місцева влада хоч і підтримує людей, та з фермером наразі намагається домовитися.

Людмила Григор, староста Степового старостинського округу:

Він обіцяв, що зробить оболоку. Обрив, рів такий викопав, люди самі виявили бажання посадить лісополосу, бачили ви самі, це було весною, а вже осінь - дій ніяких. Недопонімає, недорозуміння самого фермера з тими людьми, будем так говорить, щоб він жив на тому місці, неудобства єсть, дуже сильні неудобства коли ідуть дощі, сніги.

Про асфальт жителі Паращиного Поля навіть не мріють. Кажуть, розуміють: щоб прокласти вісімсот метрів дорожного полотна, треба чотири сільські бюджети. Тож просять місцеву владу підсипати залишки дороги щебнем. Сільрада ніби й обіцяє кошти на це знайти, однак тут же пояснює: через змив ґрунту, це марна праця.