У 20 містах України пройшла мовчазна хода до Дня боротьби з торгівлею людьми [ Редагувати ]
Ні - торгівлі людьми! Мовчазна хода за свободу та захист мільйонів жінок та чоловіків, які потрапили у рабство, відбулася сьогодні у десятках міст України. Активісти намагалися привернути увагу до цієї болючої і часто замовчуваної теми.
Мій колега Василь Богайчик бачив, як усе відбувалося в столиці. І готовий розказати.
Всі у чорному і з парасолями. Близько півсотні киян йдуть центром столиці - ходою за Свободу. Хочуть привернути увагу до проблеми з торгівлею людьми. Кажуть - цю тему недооцінюють і здебільшого замовчують.
Василь Богайчик, кореспондент:
Хода за свободу сьогодні відбувається у сотні містах по всьому світу. Учасники акції йдуть шеренгою мовчки, а в правій руці тримають парасолі, що символізують захист.
Ірина участь в ході приймає вже вдруге. Каже, коли бачить заголовки в інтернетах про торгівлю людьми - серце щемить. І не може залишатися байдужою.
Ірина Задніпряна, киянка:
Цю проблему треба піднімать. Чим більше людей дізнаються, тим краще. Слава Богу, знайомих своїх у мене не було, які потрапили в таку проблему. Але я не хочу, щоб цього трапилось, тому я тут.
За роки незалежності від рабства постраждали понад 260 тисяч українців. Це офіційна цифра. А щороку в Україні реєструють близько тисячі випадків трудової експлуатації. Це і невиплата зарплати, і тримання в неволі, коли забирають паспорти, залякують і змушують працювати задарма. І лише 2% вдається вирватися з такого полону.
Саченко Юлія, керівник громадської спілки "А21 Україна":
Постраждалий від торгівлі людьми має право отримувати допомогу від держави. Він може подати свої документи і отримати офіційний статус постраждалого від торгівлі людьми. Також має одноразову фінансову допомогу від держави.
Тож, мета учасників ходи - передусім проінформувати киян. Щоб люди знали і розуміли, як не потрапити в трудову пастку.
Наталія Ялчинська, киянка:
Знала тільки те, що це має, на жаль, бути в нашому світі, що це відбувається у всьому світі абсолютно.
Я розумію, що можна якось на це вплинути, зупинити.
Лариса Тарасова, киянка:
Я знала це. Та всі знають, мені кажеться, шо ця торгівля процвітала і процвітає в країні, бо у нас люди вимушені їхати за кордон. Це все одно, що кіт в мішку.
На трудову експлуатацію вплинула ще й пандемія, кажуть активісти. Організації не витримали локдаунів, закрилися і тисячі людей залишилися безробітними. Цим скористалися недобросовісні роботодавці.
Юлія Лоцман, відповідальна особа за здійснення заходів з протидії торгівлі людьми в місті Києві:
Якщо не заключений договір, якщо людина неофіційно влаштована, в принципі захистити її права немає кому.
Тож фахівці радять відмовлятися від неофіційного підробітку. А у разі працевлаштування за кордоном, оформити візу та зареєструватися в Міністерстві закордонних справ у системі ДРУГ.