Допомога безпритульним: куди йдуть люди в пошуках тепла [ Редагувати ]

Переохолодження, обмороження й навіть виснаження від голоду. Це те, що кожного року доводиться переживати тим, хто немає даху над головою. Куди йдуть люди в пошуках тепла та як місцева влада намагається запропонувати бодай тимчасовий прихисток?

Наша Марина Михайловська поспілкувалась і з тими, кого доля викинула на вулицю, і з тими, хто прагне допомогти. Її матеріал із Миколаєва.

Ще два тижні тому Василь Опанасович не знав, куди подітися. Чоловік опинився на вулиці через власну необачність.

Василь, людина без визначеного місця проживання:

Я жил в своей квартире, потом переписал племяннику раньше времени. Сделал глупость. Он начал меня выживать.

Родичів нема, грошей на нове житло - тим більше. 93-річний дідусь вирушив у пошуках даху над головою.

-Здесь у нас пункт обогрева. Тут изолятор для мужчин и вот изолятор для женщин.

У цьому центрі реабілітації допомагають безпритульним та людям з інвалідністю. Тут можна погрітися, отримати одяг, пообідати та переночувати, а після медичних обстежень й оселитися у житловому корпусі.

Володимир Тимошенко, директор Миколаївського центру соціальної реабілітації:

Нам привозят и скорые, и полиция - нашли где-то на улице замершего. Люди, которые вышли из мест позбавлення воли. Они отсидели, а идти нема куда.

У центрі кажуть - підопічних більшає, коли на вулиці стає холодніше - у жовтні-грудні. А останні 2 роки цьому сприяв іще й локдаун. Ринки та крамнички, де зазвичай працюють безхатьки, закрилися, тож люди опинилися без засобів до існування.

Світлана Маліца, працівниця Миколаївського центру соціальної реабілітації "Відновлення":

Мы хотим помочь городу, чтобы трудоспособное население, которое попало в сложную ситуацию, которое работает на рынках и зарабатывают каждый день какие-то деньги, не потеряли свою трудоспособность.

Наразі в Миколаєві працює два стаціонарні заклади для допомоги безхатькам. У зимовий період по районах відкривають і низку пунктів обігріву та харчування. Щороку допомагають майже трьомстам нужденним.

Сергій Василенко, директор Департаменту праці і соціального захисту населення Миколаївської міської ради:

В Херсоні, наприклад, немає центру реінтеграції для бездомних. У нас багато приїжджають із інших областей. І ця цифра постійно коливається. Тому що влітку вони роз'їжджаються по роботах, по полях. А взимку збираються в місті.

До пунктів обігріву приймають усіх, хто потребує притулку. Та люди ці зазвичай не мають необхідних щеплень, і вакцинувати їх теж неможливо, бо для цього у пацієнта повинні бути документи.

Валентина Лебедєва, соціальна працівниця:

Мы не знаем, какие они. В маске мы должны быть обязательно и в перчатках. Без этого мы не спускаемся к ним.

Цього року в Миколаєві для допомоги безхатькам планують залучити й волонтерів. Додатково облаштують намет із обігрівом та місцями для харчування на 150 людей.