Прибуття зими в Україну затримується на місяць: що відбувається з погодою [ Редагувати ]
У Карпатах - хуртовини, в Одесі - до плюс десяти.
А ще цього року українців випробовувала... погода! Сезони втратили пунктуальність. Зима тривала... до літа. А саме літо видалося аномально спекотним. От і зараз: у Карпатах - хуртовини, в Одесі - до плюс десяти, а Києву доводиться позичати… сніг.
Богдан Вербицький та Жанна Дутчак розбиралися: куди поділася класична українська зима? Що відбувається з погодою? І які регіони вже за 30 років можуть перетворитися... на пустелю?
Увага! Прибуття зими в Україну затримується... на місяць!
Світлана Бойченко, кліматолог:
Такого істотного потепління за такий короткий час не було.
Льодовики, що постійно тануть. Урагани в США, сніги в Африці... А яка вона - наша зима?
-А вам як, не видно чи що?
Видно і відчутно! Чи звикли до "європейських" зим українці?
Ніна Степанівна, жителька села Личанка:
Для нас тепло. Газ будем менше платить. Та й всьо.
Це з "плюсів". А як щодо "мінусів"? Кого "присипало"... А хто снігу може й не дочекатися?!
Наталія Птуха, синоптик Українського гідрометеорологічного центру:
Це прогностична карта. Трошки так наперед. Ми ж… прогноз цікаво дізнатися. Хех.
Що нам обіцяють на наступні... 30 років?
Богдан Вербицький, кореспондент:
Грудень 2000-го року. Я з подарунком біля Діда Мороза. І оточений снігом. А зараз - грудень 2021-го. Я і без подарунку, і без снігу. Бо у Києві типова погода листопада: сірість, сирість то дощ, то сніг (а то й все одразу). Загалом - не дуже.
Але, чому такий контраст? І куди подівся сніг?
На його пошуки я попрямував у село. Але й тут - теж немає! Щоправда, на вулиці зустрічаємо очевидців торішнього снігу.
Михайло, житель села Ясногородка:
Було такого (показує) снігу. Я ходив через забори.
Ніна Степанівна:
- А розкажіть будь ласка… - Так, не фотографіруйте. Ми вже баби. Ахахаха.
Та ми вмовили Ніну Степанівну та її подругу згадати минулі часи. Тож, як зимували раніше?
Ніна Степанівна, жителька села Личанка:
А снігу - даже танки прочищали в нас от там як ото їхали, там така низовина. Ну за ставочком. Там танки не брали. Стільки снігу було.
Припорошена іскристим сніжком так і манить, кличе до себе лісова красуня. В її зимовім царстві перші розваги - санчата й лижі.
Стоп. Снігові кучугури, мороз, лід - чому зараз не так?
Світлана Бойченко, кліматолог:
Останні тридцять років з 1990 до 2020 теплішає більш інтенсивно. Уже темпи інші. І вже становить 0,6 градусів за 10 років.
Наталія Птуха, синоптик Українського гідрометеорологічного центру:
Україна є лідером у змінах клімату саме в потеплінні. Цей 1 градус ми відчуваємо.
Про який градус йдеться? За підрахунками кліматологів, наша планета нагрілася на 1 градус. Здавалося б, небагато. Але...
Світлана Бойченко, кліматолог:
У ньому є свої нюанси. Наша нормальна температура тіла 36,6. Добавляємо один буде 37,6. Що ви скажете про здоров'я цієї людини?
Що вона - захворіла. І давно! Бо "симптоми" почали проявлятися ще кілька років тому.
Наталія Птуха, синоптик Українського гідрометеорологічного центру:
Зима з 19 на 20 рік, коли метеорологічна зима так і не настала. Тобто, середня добова температура кілька днів не опустилася нижче нуля градусів.
Ніна Степанівна:
- А літо? В криницях води не було.
І з цим теж проблема. Бо змінюється і зима, і літо. І якщо перша в нас стає "європейською", то друге - субтропічним.
Світлана Бойченко, кліматолог:
Потужна злива випадає за короткий час і еко-система не встигають цю воду сприйняти.
І це - результат таких "тропічних" циклонів. Селянський календар теж змінюється. Звичка "садити на Івана", а "копати на Василя" вже не працює.
Людмила, жителька села Личанка:
Я посадила рано, посадила. Але дощі були настільки сильні, воно все позаливало. І все пропало. Прийшлось ше неділю, поки воно висохло, ямки копать, щоб скоріше це все вивітрилось, а тоді знову пересаджувати все.
Але "копати ямки" доведеться не всім. І це видно на цій мапі, яку показує нам пані Світлана.
Світлана Бойченко, кліматолог:
- Це уже тенденція останніх 30 років. - Що означає ця жовта зона? - Це зменшена продуктивність еко-систем. Високі температури не дають змоги розвиватися еко-системам. Територія України південна та південно-східні регіони можуть стати напівпустелями та пустелями.
Проблеми з урожаєм навіть зараз - узимку! Бо снігу ж - немає!
Михайло, житель села Ясногородка:
Те, що ми посадили осінню: цибулю, часник, то, сьо. Воно должно накриться снігом. А його немає. І весною, якщо часник і цибуля зійде, ну вона буде ніяка.
Богдан Вербицький, кореспондент:
В ідеалі поле вже повинно бути під снігом. Це краще і для врожаю, і для місцевих мешканців.
Найгірше - якщо вдарять морози і вітер. Тоді грунт сильно промерзне. Ну а поки що під ногами осіння багнюка.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
А ось на Прикарпаття зима прийшла за календарем. Снігом засипає вже другий тиждень. Он які кучугури понамітало. І чим ближче до гір, тим білий килим товстіший… І не лише на полях, а й дорогах.
Андрій від ранку розчищає заїзд до свого гаража. Каже: стільки снігу в грудні вже давно не бачив. Ледь встигає його відкидати…
Андрій, житель села Старуня:
Цей рік це перше, так що скоро прийшла так і скільки снігу випало, а так раньше не було.
Випасти - випав, та чи довго пролежить - селяни не впевнені. Бо морозів нема. І все вже почало потихеньку танути.
Віктор Муляр, директор Гвіздського ліцею:
То як сніг випав ви не бачили, що тут дуріло, то перерва не можна було загнати до школи. Всі тішилися, фотографувалися, бо хто його знає буде сніг на свята чи не буде.
І побоювання ці – не безпідставні. Бо минулої зими селяни побачили сніг лише наприкінці січня. І сипав він аж до літа. Деякі гірські села були повністю білі ще в травні. І не від весняного цвіту, а від пухнастого снігу. Рекордно довго зима протрималася цьогоріч і в Карпатах - аж до середини червня. І такі вибрики неабияк вдарили по врожаю.
Ганна Федорівна Геник, жителька села Старуня:
У нас останніми роками вишні пропадають, сливи. Минулого року картопля два рази вимерзала.
Віктор Муляр, директор Гвіздського ліцею:
До травня прохолодно. То десь сніг пролетить. Нема такої дружньої весни як то було колись.
Кліматичні зміни помітили, насамперед, старожили. Пані Ганні скоро - вісімдесят. Жінка пригадує: коли була дитиною, село засипало снігом ще наприкінці листопада… Кучугури намітало вище хати. І стояли вони аж до весни. А нині - сезон несподіванок:
Ганна Василівна, жителька села Гвізд:
На день може бути сім погід, тут тепло, тут холодно, а тут знову тепло. І таке во. Так що не розумієш. Літо зима і осінь в один день.
А поки цей сніг ще не розтанув - потрібно поспішати ... в сніжки награтися. Ну, й звісно, сніговика зліпити. Бо хто його знає - чи буде зима наступного року.
-Диви, який у нас буде ніс. Ну що, спільними зусиллями непоганий сніговик.
А от столиці, щоб потішитися зимовими розвагами довелося сніг - позичати.
Сто шістдесят тонн прикарпатського снігу доправили вантажівками в Київ… для проведення фестивалю екстремальних видів спорту. І це - не вперше. Кліматичні зміни видно неозброєним оком. Чи міг хтось ще кілька років тому уявити, що в середині грудня в столиці не зможуть "нашкребти" снігу для зведення кількох трамплінів, а збиратимуть його по всій Україні, за сотні кілометрів.
Сніг до Києва привезли тільки надвечір! І таки підготували все необхідне для фестивалю. А як щодо святкової атмосфери, яку дарує сніг?
Михайло, житель села Ясногородка:
Поїду в Київ, куплю йолку, поставлю. От на Миколая внучці, доці поставлю подарок. А під йолку поставлю ше один подарок.
