Російська агресія стала темою саміту Східного партнерства: за що учасники перемов почули докори від Києва [ Редагувати ]

І цього тижня Україна була темою численних міжнародних перемов. Про Україну говорили переважно у присутності України. Володимир Зеленський відвідав Брюссель, там на саміті Східного партнерства зібралося багато європейських лідерів. І розглядали вони переважно ймовірне вторгнення Росії в Україну!

За що учасники саміту почули докори від Києва? І що на це відповіли? Олена Абрамович розкаже.

Російська агресія та Україна. Цей тиждень, як попередні, розпочався з обговорення цих тем у високих кабінетах. І як би не старались європейські лідери "знизити напругу", до кінця тижня вона тільки зросла.

Понеділок. Брюссель. На нараду збираються міністри закордонних справ країн ЄС. Аби узгодити позицію, яку напередодні визначили на G7.

Елізабет Трасс, міністр закордонних справ Великої Британії:

Це об'єднаний голос країн G7, які становлять половину світового ВВП, і чітко заявляють: вторгнення в Україну матиме серйозні наслідки і дорого коштуватиме Росії.

Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС з питань безпеки:

Ми перебуваємо в режимі стримування, режимі переконливості, щоб насамперед запобігти початку кризи.

Фраза "переконливі і жорсткі санкції" у Брюсселі звучить уже давно. Тож наскільки жорсткі? І чи справді переконливі? Заради конкретики в середу до Брюсселя прибуває Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський, президент України:

Деякі лідери пропонують формат реагування на ймовірну ескалацію після ймовірної ескалації РФ і запровадити потужну санкційну політику. Тут мені здається, що ми змогли пояснити нашим європейським колегам, що санкційна політика опісля вже нікого, чесно кажучи, не цікавить.

Про це він говорить наступного дня на брифінгу зі Столтенбергом. А до того свою позицію Зеленський пояснював безпрецедентно широкому колу європейських лідерів. Бо всі вони без винятку зібралися на саміт країн Східного партнерства. Такого не було давно. І темою номер один для всіх було можливе вторгнення в Україну.

Володимир Зеленський, президент України:

Те, що я чую - більшість країн ЄС підтримують саме позицію України. Всі розуміють, що ціна буде дуже високою. Але ніхто не розуміє обʼєм жертв і життів.

Кровопролиття у разі атаки не уникнути. Саме тому санкції мають йти на випередження, вважають у Києві. В Брюсселі - не погоджуються. Мовляв, якщо відрізати Росію від банківської системи Свіфт уже зараз, Кремлю вже не буде чого втрачати.

Володимир Зеленський, президент України:

Розглядається 5 шляхів реакції на ймовірну ескалацію, ми сказали, що у нашої держави немає 5-ти реакцій, у нас буде тільки одна реакція, ми її продемонстрували у 2014 році, коли захищали свою територію зі зброєю в руках.

Перед початком саміту Зеленський провів кілька приватних розмов. Окремо - із новим німецьким канцлером, окремо - з французьким президентом, потім - з ними обома. Макрон напередодні телефонував Путіну. Шольц робив послання Кремлю через Бундестаг:

Еммануель Макрон, президент Франції:

Ми дуже чітко підтвердили нашу прихильність до Нормандського формату, готовність відновити співпрацю з Росією. І я хотів би віддати належне президенту Зеленському, від якого ми чітко відчули бажання рухатися вперед.

Олаф Шольц, федеральний Канцлер Німеччини:

Для всіх нас надзвичайно важливо, щоб кордони в Європі не змінювалися. Усі члени Ради погодились із тим, що хто порушує ці кордони, має очікувати відповідної реакції.

Запровадити додаткові санкції проти Москви Брюссель не квапиться і з юридичних причин. Накопичення російських військ на українському кордоні не може бути законною підставою для цього. Бо Росія рухає війська в межах своєї держави. Тож поки - лише попередження:

Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії:

Напоготові додаткові санкції, які зачіпають усі можливі сфери. І меседж дуже чіткий: якщо Росія вживатиме подальших агресивних дій проти України, плата за це буде великою, а наслідки серйозними.

Москва ж у пʼятницю висунула своє бачення співпраці із заходом. Фактично Росія запропонувала Штатам від імені усього НАТО поділити світ на сфери впливу. Тамтешнє МЗС опублікувало документ під назвою "Угода про заходи забезпечення безпеки Росії та держав-членів Північноатлантичного договору". А заступник міністра усе пояснив по пунктах:

Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії:

Продвижение инфраструктуры Альянса продолжается. Этому необходимо положить конец.

Від НАТО вимагають письмово відмовитись від будь-якого подальшого розширення. Альянс має припинити будь-які навчання на території України, водночас Росія залишає за собою це право. Це ж стосується й інших держав Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії. А ще НАТО має вивести свої війська навіть із тих країн, які є членами Альянсу, але межують з Росією.

Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії:

Вашингтону и его союзникам по НАТО следует незамедлительно прекратить регулярные враждебные действия против нашей страны, включая внеплановые учения, опасные сближения, и маневрирование боевых кораблей и самолетов, прекратить военное освоение украинской территории.

Ще один пункт - заборона розгортати наземні ракетні комплекси малої та середньої дальності у регіонах, звідки можна поцілити по Росії з НАТО і навпаки. Таку пропозицію, до речі, Кремль висуває не вперше.

І генсек Альянсу вже пояснював - Москві у цьому питанні не довіряють. Бо вже був прецедент.

Єнс Столтенберг, Генсек НАТО:

Багато років у нас діяла заборона на всі ракети середньої дальності, заборона стосувалась також розміщення ракет середньої дальності в Європі. І Росія порушила цей договір.

Москва дуже занепокоєна можливим членством України в Альянсі. Бо вважає це прямою загрозою для себе. Та Столтенберг після зустрічі з Зеленським каже: хто саме становить загрозу - всім відомо.

Єнс Столтенберг, Генсек НАТО:

Агресор тут - Росія. Це Росія використовує військову силу проти України, незаконно анексує частину території, продовжує дестабілізувати Схід. І тепер ми бачимо значне нарощування військ в Україні та навколо. Саме Росія повинна змінити поведінку, Росія повинна змінити курс.

Після публікації Росією проекту угоди з НАТО, генсек ще раз наголошує - питання відносин Альянсу з Україною ніяк не стосується Федерації.

Чітку з позицію висловлюють і Штати. Говорити - готові, відступити від підтримки України - ні.

Джейк Салліван, радник Президента із національної безпеки США:

Ми і далі надаємо Україні оборонну допомогу. Минулого тижня прибула чергова партія, і буде прибувати ще.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Нереальні вимоги від Росії - це хід на геополітичній шахівниці. Аби було чим поступитися на майбутніх переговорах із Заходом. НАТО та Штати готують зустрічні вимоги. І той факт, що в цій партії є інтереси України - позитивний для Києва сигнал.