Загострення російської агресії: які настрої в українців [ Редагувати ]

Тривожний спокій. Саме так можна охарактеризувати настрій українців в усіх містах. У магазинах - жодного ажіотажу. Ніхто не скуповує валюту. І ніхто не збирається тікати. За 8 років війни українці навчилися давати раду емоціям. Про це вони казали нашим кореспондентам - і у Харкові, і у Дніпрі, і у Львові.

Харків - східний форпост України. Звідси до російського кордону лише 40 кілометрів. І жодної паніки. Звичайний ритм звичайного робочого дня: всі поспішають у своїх справах. Хоча й кажуть: учорашні події їх вразили.

Ольга, жителька Харкова:

Певне відчуття страху за себе, за свою дитину, воно є. Однак ми живемо далі, і сподіваємося на мирне врегулювання цього питання.

І переважна більшість харків'ян, з якими ми сьогодні говорили, зберігають спокій:

Ірина, жителька Харкова:

Паніку роблять спеціально. Накручують нас. Щоб економіку України підірвати і все.

І найкращий наочний доказ міцних нервів українців - це полиці магазинів. Ніхто не змітає продукти. Зрештою, як і не планує тікати з міста....

Ольга, жителька Харкова:

Тут моє найулюбленіше місто. Так, це наша батьківщина мала. Да, нікуди. Я сподіваюсь, що все буде гаразд. Наш міський голова тільки що нас запевнив в цьому. Тому ми думаємо, що все буде добре.

Інна Гогой, кореспондентка:

У Запоріжжі вокзали, аеропорт та підприємства працюють у звичайному режимі. Немає ажіотажу й на продовольчих ринках. Містяни кажуть, займаються своїми буденними справами та зберігають спокій.

Це - ринок у середмісті Запоріжжя. Товарів на прилавках удосталь. Продавці кажуть, останнім часом попит не змінився. Крупи, олію та овочі люди купують, як завжди. Ніхто запасів на випадок війни не робить.

Тетяна, продавчиня:

И картошку беруть, и яблоки берут, и мандарини берут, всего берут понемногу. Берут все, но немного.

Наталія, жителька Запоріжжя:

Продукти ми не купуємо, бо ми віримо у наші ЗСУ, наші Збройні сили і тільки на них можна покластися.

Немає паніки й на запорізькому летовищі. Всі рейси - за розкладом.

Валентин Турок, заступник директора з авіаційної безпеки міжнародного аеропорту "Запоріжжя":

Всі авіакомпанії, які літають від нас, не один рейс на сьогоднішній день не скасували.

Самі запоріжці кажуть: за подіями стежать уважно і стримано:

Олена, жителька Запоріжжя:

Не нервую, зберігаю спокій, сьогодні була в воєнкоматі і запропонувала свою допомогу.

Олена Мендалюк, кореспондентка:

Дніпро. До кордонів Донецької та Луганської областей - якихось 200 кілометрів. Саме сюди привозять поранених військових. Тож люди тут добре розуміють, що таке війна. Тож і настрої зараз у городян не однозначні.

Проте жодної паніки. Хоча більшість людей розуміє, визнання Росією псевдореспублік може спричинити загострення.

Олександра Івасюк, жителька Дніпра:

Наша граница, конечно, страшно, но стараемся не думать. Страшно.

Олег, житель Дніпра:

У меня абсолютно нет паники. Все друзья и знакомые понимают, что это политические игры.

Люди просто втомилися боятися. Та й 8 років війни загартували характер українців. Так загальний настрій коментує психолог.

Максим Реуцький, психолог:

У большинства нет сил переживать. С одной стороні, это хорошо - рука не дрожит, прицел не дергается. Вы все равно ничего не можете изменить. Наведите порядок вокруг себя, порядок вокруг, это порядок в голове.

Христина Гашенко, кореспондентка:

А це Львів. Місто, яке в інформаційному полі стало таким собі західним форпостом. Сюди переїжджають і посольства й іноземці і навіть українці. То що ж зараз у місті?

У робочий день у центрі міста людно. Як і завжди. Є чимало туристів. Кажуть, приїхали просто погуляти, а не через страх:

Юлія, туристка із Києва:

Я не думаю, що ми сильно щось змінимо, якщо далі буде паніка і люди будуть збирати речі і всі переїжджати у Львів, чи за кордон виїжджати.

Вероніка Дзюбак, адміністратор однієї зі львівських кав'ярень:

У нас навпаки збільшилось гостей, вихідні у нас також потужні, є постійно багато людей.

Та все ж таки за всією цією безтурботною картинкою місце для тривоги є. І на вулицях Львова говорять переважно про визнання Росією так званих ЛНР та ДНР.

Ігор, житель Львова:

Я вважаю, що це було жахливим рішенням, неправильним і максимально не по міжнародним цінностям дипломатії.

Тут у Львові, як і в інших регіонах країни, люди прагнуть миру і розв'язання конфлікту дипломатичним шляхом. Утім, за потреби, готові стати на захист своєї країни.