Миколаївська бібліотека перепрофілювалася у бомбосховище, а бібліотекарі – у волонтерів [ Редагувати ]

Розвантажити хліб, розвезти воду, знайти необхідні ліки - відтепер це щоденна робота бібліотекарів. А в Миколаєві й сама бібліотека перепрофілювалася на бомбосховище. І там тепер люди не лише перечікують повітряну тривогу, а й знайомляться з класикою. Марина Михайловська розкаже більше.

Тут є ковдри для людей, подушки, які вони теж залишають.

А ще чайник, напої, солодощі, а ще - безліч книг. Адже це бомбосховище в бібліотеці. Сюди з початком війни часто приходять жителі сусідніх будинків.

Жанна - жителька Миколаєва:

Было очень страшно. Муж сказал, что тут есть место, где можно пересидеть. Когда танки шли, очень было страшно. Мы тут были. Очень приятный колектив. Оно даже сглаживало этот страх и боль.

Люди, що ховаються від російських бомбардувань, під час повітряних тривог активно беруться за книжки. Що сподобалося, дочитують вдома. Жанна Юріївна піде сьогодні з новою книжкою. Підбірка літератури в бомбосховищі на різний смак. Втім, і запити читачів від початку війни, розповідають бібліотекарі, кардинально змінилися.

Робу Татьяна, провідний бібліотекар:

Як вижити в екстримальних умовах питають, або як ухажувати за своїми, якщо нема води, як тварина може витримати без води.

Попри війну, біліотека не лише на закрилася, а навпаки, тепер працює цілодобово. Читачів задля їхньої безпеки приймають за попереднім записом.

Наталія - читачка бібліотеки:

Здорово, что есть возможность прийти и почитать что-то, продолжать развиваться не смотря на трудности. Очень ценно. Мои друзья говорят, что это сейчас открытие. Дети возвращаются от гаджетов.

А коли читачів немає, бібліотекарі не сидять без діла. Плетуть захисні сітки.

Місто майже місяць без води. Тож щодня працівники бібліотеки зранку наповнюють пляшки з джерела, а потім розносять їх самотнім сусідам - таким, як Надія Іванівна.

Надія Іванівна - жителька Миколаєва:

Таїса перша до мене звернулася і принесла воду. Це для мене була теж велика підмога. Я не можу стриматися, як її благодарить. І в продуктах харчування допомагала. Чим більше буде таких людей, тим буде краще нам всім жити! І дуже хочеться, щоб швидше був мир у нас.

Таїсія Бєлібова - директорка бібліотеки:

Кожна людина, яка свідомий громадянин, свідомий українець не може просто так сидіти і нічого не робити, ми хочемо перемоги, тому все це робимо. Тільки так ми зможемо перемогти.

Чимало працівників миколаївської бібліотечної мережі з міста виїхали. А ті, хто залишився, не приховують, що їм страшно. Але тримаються, бо розуміють, що їхнє головне завдання - заспокоювати відвідувачів та тих, кому потрібна допомога. І ця відповідальність надає їм сили.