У Брюсселі відкрився перший український культурний центр [ Редагувати ]
Перший український культурний центр відкрився у Брюсселі. На противагу російським осередкам, які зараз активно намагаються вербувати наших біженців за кордоном, українські активісти відкрили власний культурний центр у столиці ЄС. Більше - розкаже Олена Абрамович.
Руслана Школьник живе у Бельгії 9 років і має тут власну арт-студію. У розпал війни вирішила якось допомогти нашим українцям, які були змушені покинути домівки. Тож тепер раз на тиждень безкоштовно проводить уроки живопису для дітей.
У сусідньому кабінеті займаються уже дорослі з психотерапевткою. Діляться досвідом спонтанного перебування у чужій країні. Мета зустрічі, каже терпапевтка Софія, - домогогти усім легше пережити цей досвід.
Софія Терлез, клінічний психолог, сімейний терапевт:
Як мінімум, хоча би зрозуміти, що я в цьому не одна і не один. Тобто це вже великий плюс. Тому що нам іноді здається, коли ми закапсульовані і ізольовані, що те чи інше, що ми проходимо, це щось жахливе, і що всі справляються, а я ні. І це неправда. Тому що ми всі не справляємся. І це нормально - не справлятися.
Іншим способом боротися зі стресом пропонує Тетяна Король. Вона сама біженка. Її метод справитися з різними емоцями - нейрографіка.
В кожного своє - так. Або, наприклад, сум, або якийсь стрес, якийсь гнів. Гнів же ж може виглядати десь ось так.
Для багатьох присутніх такі малюнки - дивина. Але є серед учасників заняття й ті, хто давно знайомі з цією терапією. Вони зраділи можливості попрактикуватися і тут, на чужині.
Олена, біженка з Києва:
Це психотерапія, по-перше. По-друге - це спосіб мислення за допомогою мистецтва і тут зовсім не важливо - чи ти вмієш малювати.
Не важливо й те, чи ти вмієш танцювати - на заняттях з "вільного танцю" від біженки з Києва Уляни.
Це те, чим ми будемо займатися. Ми будемо просто звертати увагу на різні частини тіла, рухатись, слухати музику і розслаблятись.
Допомогти розслабитися, забути хоч на годину про свої проблеми та пережитий стрес - таке завдання поставив собі кожен тренер у першому Українському культурному центрі в Брюсселі. Відкрили його тиждень тому - 30 травня - своїми силами волонтери громадської організації Promote Ukraine.
Любов Карпачова, координаторка Українського культурного центру Promote Ukraine:
Люди приходили і казали - нам немає де зустрітися, ми б хотіли сидіти і обговорювати якісь проблеми, ми також хотіли б займатися чимось, чим ми займалися в Україні, але українською мовою.
Приміщення - цілий поверх в офісному центрі у Єврокварталі українцям надали безкоштовно - щонайменше до кінця року.
Марта Барандій, засновниця ГО Promote Ukraine:
Також ми просимо субсидії - десь якісь компанії можуть нам просто дати невеличний грант на тисячу, на дві тисячі євро - для волонтерів, щоб покрити їх транспортні витрати. Тому що ті волонтери - це в основному біженці. Звичайно, у них немає коштів.
У перші дні війни до Брюсселя прибували по півтори-дві тисячі українців щодня. Їх прихистили різні сімʼї в містах та селищах країни. Тисячі ж залишились у Брюсселі. Для багатьох із них цей центр - ковток свіжого повітря.
Оксана, біженка з Чернівців:
Ми взагалі здивовані, що тут настільки розвинена культурно українська громада. І настільки вони допомагають саме українцям - волонтери і не просто їжею, і такою допомогою матеріальною і товарами для побуду і харчування, а саме культурою - вони організовують протести, концерти, які надихають, які мотивують.
Організатори сподіваються, що цей культурний центр стане не тимчасовим, а постійним проектом. Щоб навіть коли закінчиться війна, українці за кордоном завжди мали своє місце сили.