Битва за Калінінград: у протистояння Вільнюса та москви встряг Берлін [ Редагувати ]

Битва за Калінінград. У протистояння Вільнюса та Москви встряг Берлін. Як повідомляє видання «Шпігель», Німеччина тисне на Литву і вимагає відновити транзит. 

До поступок готова... і Єврокомісія. Там начебто переглядають санкції і готуються скасувати обмеження на перевезення товарів до Калінінграда з Росії через територію ЄС. Що про це думає Литва? І чому Німеччина схиляє її до компромісу - Марина Біленька розбиралася.

«Берлін обурений. Берлін боїться», - такі тези містить стаття німецького видання «Шпігель», присвячена калінінградському транзиту. 

За інформацією SPIEGEL, федеральний уряд розгніваний діями Литви. У Берліні не поділяють її оцінки, що транзит санкційних товарів до Калінінграда не повинен проходити через територію ЄС. «Це транзит з Росії в Росію», - кажуть вони. Це не заборонено.

За даними журналістів, у Берліні нажахані ескалацією конфлікту з Росією.  

Там вважають, що Москва може силою прокласти шлях через Литву довжиною близько ста кілометрів, який міг би з'єднати Калінінградську область з територію Білорусії. Йдеться про гіпотетичний Сувалкський коридор. Він грає не лише економічну, а й військову роль. 

У разі, якщо Путін та Лукашенко вирішать його пробити - Литва, Латвія та Естонія ризикують бути відрізані від союзників по НАТО. 

Утім, стаття 5-та Альянсу непохитна - у разі нападу на одну з країн НАТО - усі його члени її захищатимуть. І так сталося, що в Литві базуються саме німецькі військові. Їх чисельність сягає однієї тисячі. Як стверджує видання «Шпігель», у Берліні побоюються, що цей контингент стане інструментом у протистоянні Вільнюса з Москвою. 

Інша причина - страх Німеччини, що Росія перекриє їй постачання газу.

Олаф Шольц - канцлер Німеччини: 

Ми маємо справу з транзитом між двома частинами Росії. І я вважаю, що зараз усі залучені сторони докладають великих зусиль для досягнення динаміки деескалації. 

Вже майже два тижні Єврокомісія та Литва обговорюють, чи підпадають транзитні товари для Калінінграда під обмеження ЄС. 

Ґітанас Науседа, Президент Литви: 

Реакція від Росії може бути різною. Але сподіваюсь, коли ми отримаємо роз'яснення змісту нещодавно запроваджених санкцій, російська сторона все зрозуміє і заспокоїться. Але ми готові до різних недружній дій з боку Росії. Наприклад, відключення від залізничної системи та інших вчинків. Але я не вірю, що Росія випробовуватиме нас у воєнному плані, бо ми - член НАТО. 

У Брюсселі працюють над 7-м пакетом санкцій проти Росії. 

Видання «Блумберг» стверджує - вони також міститимуть уточнення по Калінінграду, які можуть дозволити РФ безперешкодно ввозити та вивозити потрібні товари через Литву. Документ планують оприлюднити наступного тижня. Та наразі позиція Вільнюса безкомпромісна. Там наголошують на необхідності не піддаватися тиску Москви і зберегти усі умови попередніх санкцій. 

Пятрас Ауштрявічюс - депутат Європарламенту:

Литва офіційно заявляє про свою позицію, і будь-які поправки до регламенту без згоди постійних представників ЄС та Ради міністрів є недійсними та вимагають винесення питання на політичне обговорення. Там Литва має право вето і, безперечно, її підтримають інші країни ЄС. 

Водночас агентство «Ройтерс» з посиланням на власні джерела, стверджує, що Єврокомісія та Литва начебто близькі до компромісу, а транзит вантажів до Калінінграда може нормалізуватися протягом найближчих днів. 

Саме на виконання санкцій Євросоюзу з 18-го червня Литва почала блокувати перевезення вантажів, що йшли через її територію з основної частини Росії до Калінінградської області і назад. Перелік товарів, що опинилися під забороною, включає майже половину вантажопотоку російського регіону. 

Обмеження запроваджуються поступово. Відтак, транзит нафти та нафтопродуктів має бути заблокований лише у серпні. Москва, вимагаючи від Вільнюса відновити вантажопотік, одразу перейшла до погроз.

Марія Захарова - речниця МЗС Росії:

Будут ли они исключительно в дипломатической плоскости? Ответ: нет. Они будут не в дипломатической, а в практической плоскости.

Протягом тижня майже півтисячі литовських держструктур стали жертвою масованої кібератаки. Замовником, імовірно, є Росія. Адже хакери вимагали розблокувати транзит до Калінінграда. 

Путін і Лукашенко грають і військовими мʼязами. На кордоні з Литвою білоруські солдати риють окопи. Чекає Мінськ і подачок Кремля у вигляді озброєння. 

Володимир Путін - президент Росії:

Мы в течение ближайших нескольких месяцев передадим Беларуси ракетно-тактические комплексы «Искандер-М», которые, как известно, могут применять как баллистические, так и крылатые ракеты, причем как в обычном, так и ядерном исполнении. 

Воєнізація може торкнутися і самого Калінінграду, - стверджує колишній російський шпигун Сергій Жирнов. 

Сергій Жирнов - колишній російський шпигун:

Ми вперше стоїмо на справжньому порозі третьої світової війни. Путін грає на цьому, тому що він повернув ядерний компонент і згадує його весь час. Не тільки на словах, а й на ділі. Він хоче ядерно озброїти Білорусь і розмістити ядерні боєголовки в Калінінграді та на фінському кордоні.

На території Калінінградської області розміщений Балтійський флот. Крім кораблів, частин морської піхоти та авіації там стоїть ще й 11-й армійський корпус разом із ракетною бригадою, озброєною комплексами "Іскандер-М". Загалом це не менше 11-ти тисяч військових, - повідомляє видання "Медуза". 

До того ж, із січня у Білорусі розташовані російські війська, які воювали у лютому-березні в Україні. Скільки їх там - достеменно невідомо. 

Але військова присутність РФ у Білорусі може бути в будь-який момент збільшена і - теоретично - спрямована вже не проти України, а проти країн Балтії.