Спокійний і врівноважений "Сом" – призер національних змагань з практичної стрільби, худорлявий, молодий хлопець, фаховий інструктор. Своїм янгольським терпінням він хоч зайця навчить стріляти, а сам влучає ледь не білці в око.
Запальний "Фанат" – багаторазовий чемпіон України і чемпіон Європи з різних видів єдиноборств.
Респектабельний і гуморний "Лоєр" – успішний у цивільному довоєному житті нотаріус.
Мовчазний "Агат", який вправно, мов спортивний гонщик, кермує автівкою.
Двоюрідні брати по крові – "Шон" і кулеметник "Штурм", молоді і завзяті.
Ще один кулеметник кремезний "Хук", який одним боксерським ударом, схоже, здатен звалити теля.
"Сусід" і "Фанат" під час тренувань групи
Група вікових ветеранів з батальйону "Айдар", один з яких "Укроп" є доволі відомим адвокатом і встиг повоювати ще в Афганістані. "Гізо" – етнічний сивобородий грузин, хоч вже і громадянин України, але мріє після перемоги йти відвойовувати у росіян його рідну Абхазію.
Два досвідчені старші офіцери – підполковники "Кос" і "Кот", які раніше, під час служби в Управлінні держохорони, пильнували безпеку цілих трьох Президентів України.
Є і свій дивак – худорлявий снайпер, капітан із позивним "Таракан". Ветеран АТО він влітку 2014 дивом вижив один після підриву бронетранспортера на протитанковій міні, був поранений, вилікувався, відновився і знову став до армійських лав. На це ми списуємо його численні дивацтва, такі непритаманні зазвичай для снайперів.
Увесь у хаотичних армійських татуюваннях "Морпіх" – ветеран АТО, що служив там у морській піхоті.
Є і "Повар", який вправно хазяйнує на кухні і завдяки якому ми ситі.
Є і суцільно невійськова людина – талановитий фотограф "Гриша", який став у нас оператором БПЛА і майстерно ними керує.
Етнічна родзинка групи – громадянин Туреччини із позивним "Курд". Він давно має сім`ю і посвідку на проживання в Україні та заможну родину у Туреччині. Поза тим він розміняв відносно благополучне життя за кордоном на щоденний ризик служби за контрактом в Україні у лавах Іноземного легіону і відряджений до нас.
Серце, мозок і ударний кулак групи одночасно – це "Кедр". Командир, кадровий полковник ГУР МО, досвідчений і освічений військовий, нагороджений за АТО/ООС під час служби ще спецпризначенцем у 8-му хмельницькому полку ССО бойовими офіцерськими орденами Богдана Хмельницького всіх трьох ступенів і Орденом Мужності ІІІ ступеня. За армійськими мірками це більш ніж круто. Він, мов, справжній кедр – високий, твердий, жорсткий, ніколи не гнеться, гострий, іноді навіть занадто колючий, бо постійно видає на горіхи.
"Кедр" планує бойову операцію
За його закликом і під його керівництвом всі ми, такі різні, зібралися у перший день війни у столичному стрілецькому тирі, де тоді ще працював інструктором "Сом", швидко озброїлися і на наступну ніч були у Бучі та Гостомелі. Потім несли службу як протитанковий резерв на випадок прориву противника у Київ. Згодом виїхали за межі столиці, ходили у розвідпошуки, ставили на лісових дорогах мінні засідки, збирали інформацію про ворога і наводили на нього арту на Житомирському напрямі біля тоді і ще окупованих с.Копилова, Макарова та Мотижина на Київщині. Тепер робимо приблизно те саме на Харківщині. У нас є достатньо піхотної і протитанкової зброї і боєприпасів до неї. І закордонної: ПТРК Javellin, NLAW, Carl Gustaf, крупнокаліберний кулемет Browning M2, снайперська гвинтівка Barret, автомати CZ. І нашої пострадянської – різних типів ручні гранатомети і гранати, протитанкові і протипіхотні міни.
Група "Кедр" ГУР МО готується до бойової операції
За ці неповні п`ять місяців ми стали єдиним малим військовим організмом, понюхали вдосталь пороху і самі нерідко давали прикурити ворогу. Війна, курва, вчить швидко. І гірко. Ми пережили багато чого: і розгубленість перших днів, і подальшу поступову впевненість перших перемог. І смерть у бою товаришів, яких потім разом ховали і чиї замерзлі тіла витягали через два дні після загибелі у лісі з-під носа ворога і під його вогнем. Був і маленький солдатський тріумф – нагородження двох бійців вогнепальною зброєю. Було і поранення двох наших на початку липня, на щастя не тяжкі. І щоденно – гонитва за результатом: розвідданими, цілями, інформацією про ворога.
12 липня внаслідок добре продуманої і спланованої операції сформована головно з цивільних добровольців наша розвідгрупа ГУР МО "Кедр" у с.Дементіївка Дергачівського району Харківської області завдала відчутних втрат противнику. Для виявлення його передових позицій і диверсійних груп застосували тепловізійний квадрокоптер у складних умовах постійних перешкод від ворожих систем радіоелектронної боротьби. Попри постійну протидію РЕБ, з повітря оператор БПЛА "Гриша" виявив на північно-західній околиці населеного пункту велике скупчення особового складу ворога без бронетехніки. По цілях, зосереджених у зруйнованих під час бойових дій спорудах, провели сім скидів ручних протипіхотних гранат Ф-1 з квадрокоптера. Він же зафіксував ураженння живої сили ворога: декілька яскравих теплових силуетів солдат залишилися на місці розривів гранат. За відомостями, наданими згодом полоненим російським офіцером, їхні втрати внаслідок і цього гранатометання, і подальших боєзіткнень склали 36 осіб вбитими і пораненими.
Теплові силуети знищених російських солдат
"Кос" та "Фанат" висуваються на позиції
Вночі 12 липня четверо наших – "Кот", "Морпіх", "Сом" і "Гізо" – разом із розвідувальною групою підрозділу територіальної оборони, який утримував стаціонарні позиції у цьому районі і змінював на них особовий склад, висунулися на перевірку результатів нічних скидів гранат Ф-1. Під час переміщення передова група батальйону ТРО потрапила у засідку, влаштовану противником у найближчій до наших передових позицій лісопосадці на південно-західній околиці Дементіївки і одразу зазнала втрат. У передсвітанковій імлі на відкритій місцевості двоє наших розвідників, "Кот" і "Морпіх", які йшли одразу за групою ТРО, вступили у вогневий контакт із переважаючими силами противника на короткій дистанції, застосувавши автомати, 40-мм гранатомети "Форт-600" і ручні гранати. Їм протистояла на більш вигідних, заздалегідь обладнаних і прихованих позиціях у лісопосадці ворожа розвідувально-диверсійна група у складі 12-13 осіб, зокрема, кулеметника і снайпера.
"Сом" – найвлучніший стрілець групи
Інтенсивний вогневий стрілецький бій тривав близько години. Внаслідок нього ворог зазнав втрат – двома вбитими і трьома пораненими, четверо наших відійшли на вихідий рубіж без втрат. У другій половині дня 12 липня нам вдалося внаслідок добре продуманої і спланованої "Кедром" операції після повітряної дорозвідки і під прикриттям інтенсивного артилерійського вогню суміжних підрозділів ТРО і НГУ увійти у ту кляту посадку, звідки вночі і на світанку ворог зустрів наших вогнем і гранатами. Ми знищили розвідувально-диверсійну групу противника і взято чимало трофеїв російського виробництва, зокрема, автомат Ак-12, кулемет ПК, снайперську гвинтівку СВД, гранатомети РШГ-1 і СПГ, військові квитки вбитих, інші речі, засоби зв`язку. Але головний результат – це захоплення нашим "Фанатом" у полон ворожого офіцера – командира зводу лейтенанта Станіслава Трутнєва. Той служив у такому особливому підрозділі російської армії – 140 загоні спеціального призначення боротьби з підводними диверсійними силами і засобами (ПДСЗ) Північного флоту мвф рф. Підрозділ розташований у с.Відяєво у далекому заполярному Мурманську. Хоча народився Станіслав Трутнєв у Запоріжжі у 1989 році. Пораненому під час бою ворожому диверсанту-водолазу оперативно надали первинну допомогу, евакуювали під ворожим мінометним обстрілом, вчасно прооперували і тепер він лікується під суворою вартою в одній з лікарень. На нього чекає ще чимало допитів, але головне, що через це у когось з наших полонених, хочеться вірити, з`явиться шанс повернутися додому внаслідок обміну.
полонений російський офіцер Станіслав Трутнєв у лікарні
Трофейна зброя
Документи знищених російських військових
"Агат" у передчутті бою
І все-таки, попри такий достойний результат, ми – не спецпризначенці, не штурмовики і навіть не оперативники. Ми – розвідники, чи радше пошуковці, які щоденно вчаться бачити, чути, здобувати інформацію усіма п`ятьма органами чуття. І обов`язково, якщо випадає нагода, – нищити ворога.
"Лоєр" вгамовує спрагу
"Таракан" радіє зустрічі із "родичем"
А треба цього всього вміти і робити ще більше і ефективніше. Більше розуміти – з півслова. Більше знати – хоч навіть з повітря. Більше відчувати – навіть шкірою на відстані. А головне – вміти і терпіти більше. Ми ті, кому рідна земля надає сили. Наш час – це ніч. Така приємна, але коротка влітку. І така довга і безжальна у холодну пору. Ми вчимося бути непомітними тінями. Саме тому ця фотогалерея авторства нашого оператора БПЛА "Григорія" – у чорно-білих кольорах. Як сама ця клята війна, що не залишила напівтонів і відтінків нікому з нас і мільйонам наших співвітчизників. Є тільки життя і смерть. Правда і брехня. Побратим і ворог.
"Фанат" і "Сом" відпочивають перед бойовим завданням
"Гром" виходить на бойовий рубіж
"Кос" отримав бойове поранення
"Косу" надають медичну допомогу
Всі служимо українському народу
"Кедр" і "Курд" під час короткого перепочинку
"Гриша", оператор БПЛА групи "Кедр", автор фото
Нині воєнна розвідка України щоденно міцнішає. Здобуває найпотаємнішу інформацію про плани і стан ворога. Завдає йому разючих і дошкульних ударів. ГУР МО впевнено стає одним зі знарядь, яким кується майбутня перемога України.
Всім, хто хотів і міг би допомогти бойовій роботі групи "Кедр" надаю його реквізити:
