Незламний Чернігів більш як місяць був в оточенні: де тепер тренуються спортсмени [ Редагувати ]

Чернігів як один з українських форпостів. Стародавнє місто перетворилось на фортецю, яка зламала навесні плани окупантів і не дозволила їм просунутись до Києва. Незламний Чернігів більш як місяць був в оточенні, по ньому нещадно гатили росіяни. Цілили по інфрастурктурі, житлу і спортивним закладам. 

Чи підрахували вже збитки та де тепер тренуватися нашим спортсменам? Карина Вакарєва побувала в Чернігові і дізналася відповіді на ці питання.

Чернігів. Північний форпост України. Він витримав облогу, відбив наступ орди й не дав ворогу прорватися до столиці. 

Аби помститися за зірвані плани, російська армія знищувала місто снарядами та багатотонними бомбами. Стадіон "Гагаріна", де готували олімпійців, став однією із багатьох цілей окупантів. 

Карина Вакарєва, кореспондентка:

Цей комплекс для Чернігова - знаковий. До війни тут збиралися тисячі футбольних вболівальників та любителів спорту. А зараз - це поле із уламків глядацьких трибун та вирв з артилерійських снарядів. Із домашньої арени футбольного клубу "Десна" рашисти не залишили нічого.

Стадіон "демілітаризували" двічі – 5-го та 11-го березня. Спершу із артилерії, а потім - з повітря.

Андрій Волков, директор олімпійського центру "Чернігів":

Був завданий дуже серйозний авіаудар. Скинуто дев'ять бомб, одна з них не розірвалася, 500-кілограмових. І інфраструктура стадіону була знищена повністю.

І тепер комплекс доведеться відбудовувати з нуля. Приблизну суму збитків вже оцінили. 

Андрій Волков, директор олімпійського центру "Чернігів":

Як кажуть, на пальцях - то це, десь приблизно, 10 мільйонів доларів.

Сюжет журналіста Сергія Ружицького:

На вулиці холоднеча, дощ, а на лижній базі в Чернігові горить асфальт. На трасі всі найсильніші.

Цей сюжет про підготовку збірної України до чемпіонату з біатлону зняв наш кореспондент у 2015-му. 

Карина Вакарєва, кореспондентка:

А це все, що залишилося від лижної бази. Тут спортсмени тренувалися і проживали. В середині березня росіяни скинули сюди авіабомбу. Разом із приміщеннями згорів і спортивний інвентар. 

В'ячеслав Деркач, директор Державного центру олімпійської підготовки з біатлону:

Це були в нас колись ролікові коньки. Це вже залишки від класичних лижоролерів. 

До російського вторгнення тут тренувалося понад 300 спортсменів. Більшість із них були змушені виїхати за кордон. А тим, хто залишився - 

В'ячеслав Деркач, директор Державного центру олімпійської підготовки з біатлону:

Немає, де прийти передягнутись, де просто піти потренуватись, тому що небезпечно. 

Бо ж територія певний час була під рашистами. 

В нас люди тут проживали. Звісно, що потім сюди заходили вже росіяни. Тут навіть преса була. Тут десь "русская звезда" валяється.

Десять днів у підвалі бази разом із іншими спортсменами та тренерами ховалася біатлоністка Дар'я Блашко. 

Дарія Блашко, бронзова призерка Чемпіонату світу з біатлону:

Мы прилетели с Пекина, потренировались буквально два дня. И началась война. 

Довелося швидко облаштувати підвальне приміщення. Адже поміж дорослих були і діти.

Дарія Блашко, українська біатлоністка:

Готовили в мультиварках, ставили обогреватели, чтобы хоть как-то отапливать помещение.

Ми бачимо оцю вирву, будь ласочка, от саме сюди і потрапила... - Це була ракета? - Та, та, та. Це був ракетний удар.

"Іскандером" рашисти зруйнували і молодіжний центр у самому серці Чернігова. Він пережив Другу світову, але не витримав навали ординців. 

Ірина Сімонова, директорка Чернігівського обласного молодіжного центру:

Повибивало всі вікна, знищило деякі двері, зруйнувало дах, але то всьо посильно. Єдине що, червона зала - просто знищена.

Коли ракета влучила в центр, Юрій був на роботі. З перших днів повномашстабного вторгнення він волонтерить та роздає жителям гуманітарну допомогу. 

Юрій Конопля, провідний фахівець Чернігівського обласного молодіжного центру:

Ми її приймаємо, розфасовуємо, ставимо на облік і потім вже по заявках - розвантажуємо по області. 

Загалом за 5 місяців війни росія завдала спортивній інфраструктурі колосальних збитків. Більше ста об'єктів зруйновано. 

Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту України:

Більше 160 мільйонів доларів потрібно нам, щоб відновити, відбудувати.

Втім, спонсори уже є. Тож залишилося дочекатися нашої перемоги.