Наступ з боку Білорусі: як готуються українські військові [ Редагувати ]

Чергові військові навчання в Білорусі. Та цього разу вони не просто брязкатимуть зброєю, а за легендою звільнятимуть частину втраченої території умовної держави. У наших Збройних силах не виключають, що йдеться про Рівненщину, Волинь та Житомирщину. Все ближчими до наших кордонів стають і навчання військової авіації - нині штурмовики здіймаються в небо всього за півсотні кілометрів від Волині. Як на це реагують наші військові? Та чи вірять у наступ з Білорусі місцеві? Дивіться далі.

Рівненщина з Білоруссю має понад 200 кілометрів спільної межі. По той бік кордону військові лукашенка без перепочинку навчаються. Та перейти межу не наважуються.

Віталій Коваль, голова Рівненської обласної військової адміністрації:

Кордон з республікою Білорусь, як і всі дні війни - непорушний. Несемо службу всі відповідні підрозділи - ЗСУ ТРО. Нацгвардія. Всі виконують свої обов'язки і можу запевнити, що Рівненщина - в безпеці.

Однак, загрозу відкриття другого фронту з півночі тут ніхто не відкидає. Тому українські захисники продовжують зводити оборонні споруди, бліндажі та рити окопи.

Усі - вмотивовані, і кожен знає, що робити на випадок вторгнення. Пильнують і щоб жоден диверсант сюди не проник. Територія - замінова. Зброя - напоготові.

Надійну охорону має і Волинь, яка теж межує з Білоруссю. Територію поблизу кордону замінували та нашпигували пастками.

Сергій Хомінський, прес офіцер Волинської бригади тер оборони:

Треба бути дуже уважними, обережними, оскільки протяжність кордону велика і на певних ділянках облаштовуються інженерні загородження зокрема мінно-вибухові вони марковані табличками.

З перших днів війни на сторожі й жителі прикордоння. Від тривожних новин люди у тутешніх селах рятуються роботою - пораються по господарстві, збирають врожай. Та щораз, зачувши повітряну тривогу, здіймають очі в небо. Бо з сусідньої Білорусі запускають ракети.

Петро, житель прикордонного села:

Мусимо щось колупати картоплю, врожай зобрати треба, а чи його будем прользовати чи нє - хто його знає. Ще люди не виїжджають. А куда я поїду, кому я треба? Да й куда я поїду - покину те все: хату і хазяйство покину, і корови, і коней.

Білоруси ніяк не заспокояться. За тиждень у них стартують нові командно-штабні навчання. Вперше відпрацьовуватимуть "визволення тимчасово окупованих територій, проведення контрнаступу та вихід на державний кордон".

Задумом командно-штабного навчання передбачається вивільнення частини втраченої території - умовної держави. Підкреслюю - умовної держави. Не виключається, що так званою втраченою територією мається на увазі прикордонні райони Волинської, Рівненської та Житомирської областей.

Та наші бійці спокійні. Тероборонівці добре озброєні - майже щодня вправляються у стрільбі з різних видів зброї. І запевняють - той хто насмілиться ступити на нашу землю - про це пошкодує.

Позивний "ФІЦ", боєць Волинської бригади тер оборони:

Бігають там, тренуються, літають - хай собі тренуються на своїй території. Це наша земля. Ми на росію не лізем, нам чужого не треба, но свого не віддамо.