Вороги обстрілюють Нікопольський район Дніпропетровщини [ Редагувати ]

Нікопольський район на Дніпропетровщині під постійними ворожими обстрілами. Місцеві там вже не витримують, залишають все та їдуть, каже моя колега Олена Мендалюк. Бо жити постійно під тиском і у небезпеці просто неможливо.

Водночас Дніпропетровщина прийняла найбільше переселенців серед всіх областей України. І люди продовжують прибувати. Та чи є де їх розселяти? І про яку підтримку кажуть чиновники? Про все далі.

На цьому відео - зруйнований ворожим реактивним снарядом будинок жителя одного з сіл Нікопольського району.

Сергій Ковтонюк, т.в.о. начальника відділу зв'язків зі ЗМІ Гу ДСНС у Дніпропетровській обл.:

Під вогнем ствольної артилерії та градів у нас опинився Нікопольський район.

Більш як два місяці Нікополь, Марганець та інші населені пункти неподалік потерпають від атак російської армії. Сотні приватних будинків і десятки багатоповерхівок - уже понівечені ворожими снарядами. Через масовані обстріли свої домівки покинули більшість місцевих. Ті, що залишаються, зізнаються, - виїхати не можуть і не хочуть.

У меня тут мама, которая практически не выездная. Работаю, две квартиры не хочется оставлять, да и вообще не хрочется выезжать. - Нам немає куди їхати. - Тобто плануєте залишатися весь час? - Да. -В мене мама 74 роки, каже нікуди не поїду. А я нікуди сам не поїду. - Чоловік не хоче і робота. Тому і залишаймось.

Та навіть попри постійні обстріли міста Нікопольського району продовжують приймати переселенців з інших прифронтових регіонів. На сьогодні тут уже понад 17 тисяч людей, що втекли сюди від війни. Чи не щодня біля гуманітарних штабів - черги.

В мене мала дитина. Всі кушать хочуть. Роботи в даний момент тут немає і без роботи тяжко.

Переселенцям у громадах Нікопольського району надають житло. За можливості видають гуманітарну допомогу. Водночас посадовці зазначають - на продуктові набори великий попит, а їх обмаль.

Валентина Мостика, в. о. голови Покровської сільської ради:

Останнім часом трошки проблема із постачанням гуманітарної допомоги, але завдяки районній військовій адміністрації й волонтерам сьогодні було доставлено і роздається людям.

Посадовці зауважують - намагаються роздавати гуманітарну допомогу хоча б 2-3 рази на місяць. Іноді виходить частіше, коли допомагають громадські організації та бізнесмени.

Максим Логвиненко, підприємець:

Кожен прикладає скільки може сил для того, щоб допомогти людям, які постраждали від війни. Кожен прикладає максимум зусиль, щоб допомогти військовим. Ми чим можемо, тим і допомагаємо.

Євген Євтушенко, начальник Нікопольської районної військової адміністрації:

Принагідно я дякую своєму колективу, який працює без вихідних, без перепочинку і часто навіть на територіях де відбуваються обстріли ми працюємо, а люди не чекають, люди хочуть їсти й ми повинні їм допомагати.

У Нікопольській військовій районній адміністрації просять усіх небайдужих активніше долучатися до підтримки місцевих і переселенців. Адже людей, що постраждали від війни, - з кожним днем більшає.