Навчання на передовій: реалії життя українських артилеристів [ Редагувати ]
Вояки б'ють короткими серіями ракет, переміщуються, коригуються і знову б'ють
Навчання на передовій. Багато хто з наших захисників не мав можливості, та й навіть не збирався навчатися військових спеціальностей. Втім доля змусила їх зробити це, а передова стала не просто воєнним вишем, але насамперед школою життя.
Про життя, навчання і звитяги українських артилеристів наступний репортаж нашого воєнкора Руслана Смещука, який побував на нульових позиціях.
Ми наближаємося до кордону Донецької та Луганської областей. Їдемо в незвичне місце. Військова техніка ганяє туди-сюди. Тут точаться активні бойові дії.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Ну от тут - дуже цікава місцина. Навкруги постійно працює артилерія - і наша, і російська. Періодично повз нас пролітають, свистять снаряди, вибухають десь відносно недалеко, але на безпечній для нас дистанції. Ну а тут відносно спокійно, така собі оаза.
Це замаскована польова база реактивників. Ці чоловіки воюють на західній установці РСЗВ - "Вампір".
Позивний "Фізрук", військовослужбовець Збройних сил України:
Сидим чекаем, приходять цифри, ми виїжджаємо, відпрацьовуємо. Обстановка по різному - бува тиша, а буває не можемо вийти на вулицю - сидимо по укриттях.
Зараз тут тихо. Ну для військових - тихо. Для нас - гучно.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Свистять снаряди, вибухають, але це відносно безпечна дистанція, І таке тут відбувається…можливо кожні десять хвилин.
Але хлопці на таке, схоже, й уваги не звертають. Більшість із цих вояків - молоді хлопці. Але вони - вже ветерани, досвідчені - із солідним переліком знищених цілей.
Позивний "Фізрук", військовослужбовець Збройних сил України:
Найбільш жирна ціль - це реактивна батарея. Чотири машини бойових - і дві ТЗМки. І на все про все - вийшло в нас тоді з 20 снарядів.
Звісно, такі влучання не бувають щодня. Але день по день, вони зточують ворожий потенціал. Нищать техніку і піхоту.
Позивний "Брокер", військовослужбовець Збройних сил України:
Настільки напрацювали майстерність, що розрахунки між собою змагаються - хто швидше. Хто швидше виїде, хто точніше вистрілить.
Іванович - найстарший у розрахунку. Він водій. І водій вправний. Попри солідний вік, бо деяким він у дідусі годиться, воює люто. Як і всі тут.
Іван, військовослужбовець Збройних сил України:
З повагою я до них, бо у 20 років пройти таку школу…і вони до мене з повагою…даже жаліють. Там того тяжкого не піднімай, ми те зробимо за тебе і те. Нам дуже добре і комфортно.
А на руках в Івановича - наймолодший, але повноцінний боєць розрахунку. Баріку лише кілька місяців.
Іван, військовослужбовець Збройних сил України:
Він ще жодного виїзду не пропустив, це повноцінний наш номер обслуги, в нашому розрахунку. Ми вже до нього звикли, щоб він при нас був, на кожному виїзді. - А як він до вас потрапив? - Ми його купили, щоб було трохи веселіше.
Ось тут Барік разом з усіма перечікує обстріл касетними ракетами. А ще він - ганяє на всі бойові виїзди. Це ми побачимо трохи згодом. Наразі розрахунок чекає на координати чергової цілі.
В якийсь момент прилітати починає ближче й ближче.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Це схоже, що шукають нашу артилерію, бо такі прильоти щось стали частіше.
Ми навіть починаємо бачити розриви снарядів.
Ну от зараз була команда "по укриттям", тому що снаряди вже щось ближче прилітають, тож треба убезпечитися. О, ще приход.
А невдовзі хлопців підіймають по тривозі.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Ну от зараз екіпаж отримав координати цілі, і розрахунок дуже швидко висувається на вогневий рубіж, і буде стріляти.
Барік мчить разом з усіма.
З нами увесь час - це наш талісман.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Зараз ми їдемо на вогневий рубіж, і там буде лише декілька хвилин. Адже розрахунок вкрай швидко розкладається, випускає ракети, потім складається - і забирається звідти. Це реально справа двох хвилин. Не більше.
От пішла перша серія ракет.
А зараз треба дуже швидко забиратися звідси, бо буває що прилітає у відповідь, (довести до момента посадки в машину.
Вояки б'ють короткими серіями ракет, переміщуються, коригуються і знову б'ють. Війна дуже маневрова.
Позивний "Брокер", військовослужбовець збройних сил України:
Я налаштований йти до кінця, і налаштовую весь особовий склад. І весь підлеглий особовий склад так само налаштований. Не має таких - "я не хочу, я не буду". Вони навпаки проявляють ініціативу, я хочу, давайте сьогодні виєдемо. Я хочу виїхати - між собою змагаються. Тіки до кiнця, до перемоги.
