Зв'язок на фронті: як станції Starlink допомагають нашим воїнам нищити ворогів? [ Редагувати ]

Військова наука майже безглузда без комунікації. Тим паче зараз, коли складні схеми взаємодії підрозділів та вишукані плани стратегів потребують постійного і надійного зв'язку. Ще минулого тижня Україна і світ уважно стежили за твіттер-висловлюваннями Ілона Маска - засновника компаній SpaceX і Starlink.

Ексцентричному мільярдеру вдалося вчергове шокувати людство, коли він написав, що його компанія вже не в змозі фінансувати роботу системи супутникового інтернету Starlink. Однак уже буквально наступного дня змінив думку і навіть пообіцяв доправити Україні ще більше супутникових терміналів.

Чому ці системи настільки важливі для Збройних сил України, докладніше розкаже моя колега - Ірина Баглай.

Щоб лани широкополі, і поля, і кручі стали вам поперек горла, москалі є*учі!

Влучність, оперативність і все це в режимі онлайн. Ворог, як на долоні, і все поле бою у командира перед очима.

Іван Начовний, ветеран АТО, заступник Голови з питань цифрового розвитку у Дніпропетровській області:

Вони завжди на зв'язку, вони завжди можуть передавати-отримувати інформацію і корегувати данні, а зв'язок - це життя в наш час.

"Старлінк" на фронті, проєкт, що замислювався як цивільний. В Україні нині - зберігає життя і водночас пришвидшує темп контрнаступів.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:

Краще проведені сплановані скореговані операції.

Ірина Баглай, кореспондентка:

І все це завдяки такому простому, на перший погляд, обладнанню. Термінал "Старлінк" - це тарілка-антена, розміром з велику піцу, штатив для монтажу і маршрутизатор Wi-fi. Нічого, що нагадувало б мілітарі технологію. Бо проєкт "Старлінк" замислювався як цивільний. Сузір'я супутників мали передавати інтернет з космосу у місцини віддалені від цивілізації. Та за сім років після старту проєкту - "Старлінки" допомагають українському війську перемагати російську армію. Стабільний зв'язок нині - це питання виживання. Так корегують артилерію, підтримують оперативну комунікацію між підрозділами, ведуть аеророзвідку.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:

Дає можливість краще, більше дізнаватися про позиції противника, значить краще діяти по ним. Це корегування. У нас засоби, які використовують для ураження ракети для "Хаймарс" або снаряди для "Екскалібур" і інші види високоточної зброї, вони обладнанні датчиками GPS, відповідно для того, щоб ці датчики працювали маємо забезпечувати зв'язок з супутником, який корегує і наводить точно ці снаряди, відповідно корегує і дає.

Повернемось у 2014-тий. Район ДАПу, Піски. Тоді, як і на всіх ділянках фронту, єдиним безперебійним зв'язком був роутер. 

Іван Начовний, ветеран АТО, заступник Голови з питань цифрового розвитку у Дніпропетровській області:

Про інтернет ми тільки мріяли і саме 3G роутери стали нам на допомозі та допомагали з'єднатися.

А за мобільним зв'язком доводилось побігати, - згадує Іван. Тоді він служив у 93 механізованій бригаді. І сам, і його побратими ризикували життям, щоб вийти на зв'язок із підрозділами та передати таку очікувану звістку рідним.

Іван Начовний, ветеран АТО, заступник Голови з питань цифрового розвитку у Дніпропетровській області:

Всі наші хлопці моталися по тим Піскам навколо позицій, шукаючи де ж це можливо якісно поспілкуватися з ріднею, єдине що працювало - це маленькі радейки.

Нині Іван займається забезпеченням "Старлінками" у Дніпропетровській області. Перша партія терміналів, надана компанією "Спейс Х", пішла у райони, що під постійними обстрілами та на фронт.

Чим кращий зв'язок на фронті, тим краща комунікація, логістика між військовими в середині підрозділу, між суміжними підрозділами. Це дозволяє грамотніше вистроювати і оборону, і атаку.

І швидкісний інтернет "Старлінку" допоміг наростити темп контрнаступу на окуповані росіянами території. Бо у нашого ворога - слабким місцем виявилася саме комунікація. Вона, кажуть експерти, залишилася на рівні технологій минулого сторіччя.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень:

Аналогів такому засобу зв'язку, як "Старлінк", росія немає, російські війська використовують досить часто, чули радіоперехвати застарілі системи зв'язку або системи ледь не мобільного зв'язку, які досить легко перехоплювати. Або розмови за допомогою радіостанцій, рації, які легко перехоплювати.

І наслідок - більші втрати та хаос, як при відступі з Ізюма та Лиману. Юрій - бойовий медик, евакуював поранених на Харківському напрямку, коли його батальйон 80 десантно-штурмової бригади звільняв населенні пункти у бік Ізюма. Тоді зв'язок та оперативність врятували життя не одному десантнику.

Юрій Бондар, військовий медик:

При переправі через річку Оскіл, коли формувалася пантонна переправа, частина медиків переправлена на іншу сторону річки для підтримки бойового підрозділу. Інша частина лишалась по іншу сторону річки. Спочатку переправи для забезпечення евакуації та комунікація здійснювалась завдяки двом комплектам "Старлінку", які знаходились по різні сторони річки і йшов активний обмін інформацією про поранених.

А звільнивши території - наші військові з собою принесли й зв'язок. Бо місяцями не бачачи рідних, розуміють, як місцевим, які перебували у повному інформаційному вакуумі, важливо сказати близьким - ми живі.

Ворог відступив, обстріли вам не загрожують, є машинка одна з антенкою підходьте вам дадуть інтернет, підходьте - дякую.

Аби ворог не скористався можливостями "Старлінку" - роботу супутників блокують над окупованими територіями, і для включення потрібен час.

Юрій Федоренко, командир 4 роти 128 батальйону 112 Окремої Бригади територіальної оборони:

Це займає певний час, щоб можна було активувати систему "Старлінк" - це більше комунікаційний момент по включенню тої чи іншої зони, бо по деяких напрямках війська рухаються набагато швидше, ніж активується система.

Саме ж обладнання - не боїться ворожих радіоелектронних комплексів. Але вразливе до обстрілів. Тому і його встановлення має свої правила.

Іван Начовний, ветеран АТО, заступник Голови з питань цифрового розвитку у Дніпропетровській області:

Ним треба опікуватися, бажано білий колір закрасити в мілітарі або в колір тієї місцини.

Та українці вирішили зробити терміналам апгрейд. Пристосували їх для мобільної роботи - максимально зменшивши вагу.

Іван Начовний, ветеран АТО, заступник Голови з питань цифрового розвитку у Дніпропетровській області:

Робили на них кришки, в які вмонтовані кабелі, зараз розробляємо елементи з вбудованим акумулятором літій-полімерним, щоб це була така мобільна плоска пластина, яка може працювати декілька годин і мати невелику вагу і можна вкинути в рюкзак, вийти на позицію, зробити що потрібно і відійти.

А інші умільці для зручності військових - вже почали виробництво наплічників. Бо режим "завжди на зв'язку" - то запорука, що кадрів високоточних влучань нашої артилерії ставатиме більше.