В столиці відбувся Шостий Український жіночий конгрес [ Редагувати ]

Майже 60 тисяч жінок - зараз перебувають у лавах Збройних сил України. П'ять тисяч із них - безпосередньо у зоні бойових дій. Про це сьогодні, під час Шостого Українського жіночого конгресу, говорив міністр оборони Олексій Резніков.

На конгресі обговорювали не лише виклики сьогодення, а й майбутнє. Про те, як відбудовувати нашу державу після перемоги. Це питання було одним з головних. Політикині, бізнесвумен, волонтерки та журналістки - загалом 50 спікерок - не тільки українських, а й закордонних - дискутували цілий день. Основні меседжі зібрала Яна Танчак.

Це Шостий український жіночий конгрес. Його започаткували жінки-депутатки. Мета - поширення гендерної політики. Торік тут говорили про рівність оплати праці й можливостей, та безбар'єрність. Цьогоріч - порядок денний диктує війна.

Перед учасницями конгресу з відеозверненням виступає перша леді - Олена Зеленська. Вона говорить, що українські жінки, які долають страшні випробування, стали сенсацією у світі. Тисячі з них - воюють у війську. Мільйони жінок - тримають тил.

Олена Зеленська, перша леді України:

Там де звучить "треба", українка вже знає "як". Вона навчилася миттєво доставляти гуманітарну допомогу та евакуювати найскладнішими маршрутами, розбиратися в зброї та турнікетах, дронах і тактичній медицині, облаштуванні бомбосховищ, а тепер ще й в електрогенераторах. Коли в мене питають про роль української жінки, я кажу, що вона лідерська.

Зеленська згадує і про жінок, які опинилися у полоні та окупації. Одна з них присутня на конгресі - це Тайра. Парамедикиня та волонтерка Юлія Паєвська. В неволі вона була три місяці.

Юлія Паєвська, парамедикиня:

Я не знаю, як це я пережила, я чесно вам скажу. Я не знаю, я просто відчувала, що мене підтримують, що мене чекають, що за мене моляться і я навзаєм молилась за всю країну. І розмірковувала про майбутнє. Тобто я собі уявляла, яка країна в нас буде, яку країну ми збудуємо після того, як переможемо.

У лавах Збройних сил України нині 50 тисяч жінок. І це один із найвищих показників серед усіх армій країн НАТО, говорять на конгресі.

Яна Зінкевич, командирка медичного батальйону "Госпітальєри", народна депутатка:

Дійсно, навіть з особистого досвіду хочу сказати, що в 14 році для того, щоб потрапити на фронт потрібно було бути кращим за середньостатистичного чоловіка в 10 разів, в 10 разів сильнішою, потужнішою, ініціативнішою, працьовитішою і дійсно була дуже серйозна нерівність, наприклад в нашій структурі було всього лише дві жінки на початку. І тільки навіть створивши свій підрозділ певний період мені не дозволяли брати жінок в наш підрозділ, але потім я все-таки відвоювала це право і до нас почали долучатися дівчата. Зараз дійсно ситуація набагато змінилася, особливо після початку повномасштабної війни, жінок в армії є дуже багато - в принципі, якщо говорити по країнах НАТО одна з найбільших чисельностей відносна там 100 відсотків і за ці всі роки жінки довели, що вони так само можуть і кулеметницями, і снайперками, і саперами і з будь-якою спеціальністю.

Дискутують жінки не лише про воєнні виклики, а й про майбутнє - а саме про відбудову України. І роль жінки в цьому значуща.

Олена Кондратюк, співзасновниця Конгресу, заступниця голови Верховної Ради України:

Українські жінки вміють будувати, розвивати, навчати, робити успішну кар'єру, виховувати дітей і при необхідності захищати свої родини й свою державу. Це нова реальність і нові можливості для жінок, які треба визнавати та неможливо переоцінити. Ними треба користатися.

Перед учасниками конгресу виступив і директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Маттео Мекаччі. Розповідає - вже задокументували понад сотню порушень гуманітарного права під час війни. І жінки страждають чи не найбільше.

Маттео Мекаччі, директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ:

Наслідки військового конфлікту в Україні часто різняться для жінок та чоловіків. Переважна більшість людей, які втекли від війни - жінки. 95 відсотків жінок та дітей є вразливими та переживають травму.

На початку листопада Україна імплементувала Стамбульську конвенцію. Українські жінки за це боролися роками. Це міжнародний договір, присвячений боротьбі проти насильства. Учасниці конгресу впевнені - в перемозі України та подальшій відбудові. І тут головне, щоб жінкам надали доступ до ухвалення рішень.