"Маєш знати": як без ризику зігрітися у місті буржуйкою? [ Редагувати ]
Головна дискусія опалювального сезону цього року: ставити чи не ставити? Це про буржуйки. З одного боку, це можливість обігрітися, але... наскільки безпечна? Особливо, коли мова про багатоквартирні будинки? Мій колега - Богдан Вербицький дізнався відповіді на всі запитання, і вже готовий поділитися досвідом.
Тож, як без ризику зігрітися буржуйкою, і до чого тут... Грузія? Рубрика "Маєш знати, як зігрітися" - далі.
На вулиці, вдома, на роботі. Постійно холодно. - Холодно. - Тут теж холодно.
Ця зима - найважча за всі часи незалежності. І завдання наше просте і складне водночас. Вижити. Зокрема, зігрітися.
Зізнайтесь... думали про неї? Приміряли місце в квартирі? Давайте спробуємо дати шанс буржуйці. Але, дуже обережний...
Олександр Хорунжий, речник ДСНС України:
Тут треба бути уважними і дотримуватися певних рекомендацій.
Яких? І чи справді буржуйка допоможе зігрітися?
Руслан Смещук, кореспондент:
Вони обов'язково якусь частину цих людей вб'ють.
Як не опнитися серед "цієї частини"? Що таке буржуйка? Де нею можна користуватися, а де ні? І як правильно зігрітися?
Вот от так мы и топим.
2017. Донбас. Подібних кадрів в архіві нашого каналу багато. Бо наші воєнкори на Сході - з 2014 року. І антураж місцевих дворів взимку оцінили ще вісім років тому.
Руслан Смещук, кореспондент:
Вирубаються майже всі дерева в дворі. Тому що буржуйка потребує багато палива.
Руслан Смещук, кореспондент:
Потім це звісно труба. При чому, трубу треба досить далеко виносити від стіни, щоб її не закоптило.
Руслан Смещук, кореспондент:
А в приміщенні, люди зазвичай починають жити в одній кімнаті.
Это самодельная буржуйка. Это я сам все делал. Это все финансы, личные финансы.
Наскільки ефективна і, головне, безпечна така інвестиція? Я проконсультувався зі своїм колегою, воєнкором - Русланом Смещуком. (він же не тільки по наметах експерт). Тож, чи можна ставити буржуйку в квартирі?
Руслан Смещук, кореспондент:
Це дуже погана ідея. Але, дуже часто, війна, треба це розуміти, ставить людину перед вибором: дуже погана ідея і просто жахлива ідея.
А чому жахлива? Що не так з диво-піччю? Аргументів проти - багато.
Олександр Хорунжий, речник ДСНС України:
Не можна застосовувати так звані буржуйки в цокольних, або підвальних приміщеннях. Зрозуміло чому: тому що по-перше це пожежонебезпечно, по-друге, знову таки буржуйки під час горіння виділяють продукти горіння, які можуть потрапляти на верхні поверхи і сильно закопчувати.
А як же балкон? Святе місце для всякого непотребу. А буржуйку туди можна? Якщо корокто - ні. І взагалі: живете в багатоквартирному будинку - забудьте про буржуйку.
Олександр Хорунжий, речник ДСНС України:
Відповідно до державних норм, такі печі можна застосовувати в будинках до двох поверхів. Якщо будівля має до двох поверхів, або це приватне житло. Там допускається, але, знову таки є певні вимоги і інструкції від виробника. Яким чином їх влаштовувати, який металевий лист підкладати.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Мій будинок трохи вище двоповерхового. І це аргумент. Але, навіть в чаті цього ЖК, іноді, але пишуть про встановлення буржуйки в квартирі. Мовляв: "Як перезимувати? Холодно ж буде!"
Колись я навіть бачив, як двоє людей по східцях генератор тягнули. Працює він, чи ні? Не знаю. Хоча в будинку тихо. Але люди готуються.
От приміром прекрасне місце для буржуйки. Кут кімнати, велике вікно, склопакет можна вийняти. Туди провести трубу, а тут внизу, в кутку - постелити жерстянку. І готово.
Руслан Смещук, кореспондент:
Я категорично проти цього. Періодично виникали пожежі. Цифр немає, але це реальна загроза. Коли люди масово ставлять буржуйки, вони обов'язково якусь частину цих людей вб'ють. Нещодавно я повернувся з Бахмуту. І там от історія: бабуся, яка не хоче евакуюватися замерзає в квартирі. Їй волонтери встановили буржуйку. В першу ж добу бабуся спалила свою квартиру і весь під'їзд. Вона вижила, Слава Богу, і пішла жити у підвал. Тому що евакуюватися вона не хотіла.
Але навіть якщо це для вас не аргумент, поставити піч у кімнаті навряд чи вийде. Трубу ж ви не сховаєте.
Олександр Хорунжий, речник ДСНС України:
Звичайно будуть певні скарги, і ми будуть реагувати правоохоронні органи.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Часто люди забувають про головне правило багатоповерхівок. Ви - не одні. Навколо вас - люди. І це не недолік. Це ваша перевага. Будьте командним гравцем.
Не можете встановити буржуйку у квартирі? Поставте у дворі! Зробіть із сусідами свій пункт незламності!
Це про дружбу, про взаємодопомогу, про докладання зусиль заради створення чогось класного і корисного для всієї громади. - Що тут є? - Інтернет. Завдяки старлінку в нас є цілодобово. Кухня, можна приготувати їжу. Тут є і газовий балон, і піч на дровах. Ми готові і так, і так надати допомогу. Вода. Запаси води. Медична допомога.
А ще декілька генераторів та наметів. По 50 квадратів кожен. Очільник ОСББ Геннадій проводить екскурсію пунктом обігріву ЖК. У кожного намету - своя функція. Заходимо на кухню.
Вже встановлено піч, на якій можна готувати їжу та обігріватися. Дров'яний титан, де 70 літрів води можна закип'ятити дровами. Місце для збереження дров. Тут вони накриті і тут вони підсихають.
У планах - створити запаси їжі, чаю та кави. А чи прогріває буржуйка такий великий намет?
Термометр є? Міряли на скільки градусів прогріває? - В іншій палатці міряли. До 22 градусів прогрівали повітря.
І навіть у наметах використовують енергоефективні технології.
Це наша друга локація. Це так громадська територія. Вона можливо як вітальня буде застосовуватися. Два великих столи. Уздовж стін два зручні диванчики зроблені сусідами. З піддонів, з паролону обтягнуто. Це буквально за тиждень було зроблено. - Чим натягнуто стеля і стіни. - Агроволокном натягнули стелю, тому що вона дуже висока. І щоб тепло не втрачалось через тонкий дах.
Намети, генератори, паливо, буржуйки, дрова... це все коштує грошей. І немаленьких. Скільки?
Геннадій Левітас, голова асоціації ОСББ, головний сержант першої роти 128 батальйону територіальної оборони:
На даний момент ми закумулювали сумарно близько 180 тисяч гривень. Буквально за три дні сусіди кошти перерахували. І ми витратили понад 100 тисяч, ще є в нас запас на паливо для генератора, для закупівлі дров і так далі.
І вигода від такого гуртування - це не тільки теплий чай, чи пункт обігріву. Тут навіть попрацювати можна.
Тут ми фактично зробили як коворкінг. У нас багато сусідів працюють через інтернет і вони втрачають роботу, втрачають можливості для заробітку, сплати податків тому ми вирішили, що треба зробити комфортне місце.
Будь-який план коворкінгу. Подовжувач, або буржуйка, або диван. - Хто що сюди приносить? Хто як використовує свої зв'язки? - Ой, ну в нас дуже багато чого принесено завдяки сусідам. Зекономлено дуже багато коштів громади завдяки цьому. Тобто, генератор нам вдалося придбати завдяки нашому сусіду, який працює у великій мережі гіпермаркетів, фактично за ціною маленького генератора. Буржуйки нам надали військові нашого підрозділу. Дрова… сусіди нам багато привезли просто безкоштовно, або за власний рахунок. Піддони - це все за власний рахунок.
Геннадій, як і більшість тих, хто облаштовує цей пункт - служить у лавах ЗСУ. Після 24-го лютого, усі потрапили в один батальйон. Тож, при облаштуванні цього пункту, попросили допомоги у командира.
Олександр Білоус, підполковник, командир військової частини А7294:
У мене в частині служить цілий підрозділ, який сформований переважно з жильців цього комплексу. Тому, вони вирішили, порадилися і погодили зі мною зробити такий комплекс для жильців. Чому? Тому що з самого початку з 24.02 дуже нам допомагали мешканці вони підхопили і взяли все. Тому зараз ми таким чином повертаємо частину того великого так званого боргу перед мешканцями.
Так, нам холодно. В нас немає електрики, часто води, і може не бути опалення. Але... в цій біді ми далеко не перші. Одна дуже маленька країна це вже колись пережила.
Ніно Шавгулідзе, жителька Грузії:
Это было с 91-го по начало 2000-х годов. Это был неизбежный кризис в результате распада Советского Союза. Люди остались без отопления, мы не могли купить себе никаких продуктов. Не было питьевой воды. А жителям самых высоких этажей в домах приходилось совсем очень плохо, потому, что вода достигала второго этажа. И вода была по графику.
Мій "власний" рекорд без води в столиці - 36 годин. А який у Ніно? - Спойлер: я програв.
Ніно Шавгулідзе, жителька Грузії:
Месяц не было воды. Совсем-совсем. Это мое детство, у меня было вот такое детство. У меня даже привычка была такая, что я вот в дом захожу, я включаю телевизор. Независимо от того, я смотрю телевизор или не смотрю. Просто ощущение, что все нормально.
Тоді, в 90-х увімкнути телевізор - здавалося фантастикою. Через енергетичну кризу, Грузія поринула в темряву. У квартирах не було ні світла, ні опалення.
Ніно Шавгулідзе, жителька Грузії:
Самое популярное было - грелка, конечно. Разведение костра во дворе, физическая активность. А потом, постепенно, на маркетах, на базарах появились керосинки.
Ніно Шавгулідзе, жителька Грузії:
Я помню, что все начали снимать окна со стекол и делать там большие дыры, чтобы выводить печную дыру наружу. Печь не могла обогреть весь дом. Поэтому буквально все семьи жили в одной комнате. 24 часа. Там жили, там обедали. Там занимались уроками. Все-все-все. И вся страна была в дыму. У нас на печке лежал кирпич. Моя бабушка говорила, что кирпич усиливает тепло и сохраняет тепло и перед сном она заворачивала этот кирпич в одеяло или платочек и клала нам в постель, чтобы согреть нас. Вот. Страшные были времена.
Які і досі в Грузії не дуже люблять згадувати.
Ніно Шавгулідзе, жителька Грузії:
Я не люблю запах буржуйки. И запах печи. Это напоминание сразу вот этих 90-х годов.
Що спільного в історіях Ніно і Геннадія? Вони про гуртування, а не про виживання самостійно. Тобто, буржуйку в квартирі, звісно, можете поставити. З ризиком для життя. І свого, і сусіда. Але, краще об'єднатися. Гуртом грітися і простіше, і безпечніше.