Вже майже 10 місяців окупанти знищують Оріхів артилерійськими обстрілами: у місті гуманітарна криза [ Редагувати ]
Вже майже 10 місяців окупанти знищують Оріхів артилерійськими обстрілами. У місті гуманітарна криза. Люди - без опалення, світла, води та газу. В Оріхові не працюють лікарні, аптеки та магазини. Що допомагає містянам вижити? Сергій Вендін покаже більше.
Олександр працює водієм на маршруті Запоріжжя-Оріхів. Каже, що пасажирів вистачає в обидва боки.
Люди приїжджають дехто подивитися хату, дехто хто шо, ну таке…
Володимир саме поспішає на автобус до Запоріжжя. До Оріхова приїздив на кілька годин.
Приїжджаю, бо собака тут, коти. Накормив - і додому.
Чоловік показує світлину свого розбомбленого будинку. Того дня його мало не вбило.
Володимир Прокопчук, мешканець Оріхова:
Ща покажу як вижив - подивіться! Сидю, курю біля дому по вулиці по своїй, дивлюсь - в городах раз бах, бах другий раз - я в хату. Тільки в хату зайшов - два прильота до мене: один у хату, один у кухню.
В Оріхові вже не залишилося цілих будівель. Скрізь вибиті шибки, пошкоджені дахи.
Світлана Мандрич, заступниця Оріхівського міського голови:
Взагалі в нашому регіоні, в нашому місті небезпечно, бо ми не знаємо, коли прилетить і куди прилетить. Зараз гатять по всьому місту. На сьогоднішній день багато руйнувань. Багатоповерхівки 100% або зруйновані, або пошкоджені.
У місті перебиті усі комунікації.
Свєта немає, газа немає, води немає.
І Оріхів щодня зазнає нових руйнувань від ворожої артилерії.
Страшно. У нас в одну ночь було три прильота одразу.
В Оріхові не працюють магазини та аптеки. Продукти можна придбати лише на базарі. Наталя вийшла торгувати пиріжками та пельменями власного виробництва. Каже: рідне місто не покине.
Це моя родіна. Я тут родилась, я тут живу. В мене тут діти, внуки.
Місцевий базар та пункт видачі гуманітарної допомоги - місця для щоденних зустрічей людей. Тут вони отримують продукти, питну воду, мають змогу зв'язатися з рідними та дізнатися останні новини.
Світлана Мандрич, заступниця Оріхівського міського голови:
Люди у нас пишуться на дрова, на воду. Ми роздаємо воду. Тому що у нас проблеми зі світлом і резервуари не працюють. Тому воду ми роздаємо. Є люди, які поставили буржуйки в своїх квартирах. Зараз забезпечуємо дровами, тому що розуміємо, що людям треба якось грітися та виживати у цих умовах.
Зараз у місті постійно перебуває близько 2 тисяч людей. У них на всіх одне бажання - зустріти нашу Перемогу.