Шлях до Європи: які висновки має зробити Україна на прикладі Хорватії? [ Редагувати ]

Хорватська влада взялась розслідувати підвищення цін під прикриттям переходу країни на євро. Валютні зміни відбулися першого січня. Тоді ж країна офіційно вступила до Шенгенської зони. Хоча до самого ЄС Хорватія приєдналась майже 10 років тому.

Чому шлях до отримання звичних привілеїв - спільної валюти та подорожей без кордонів, був таким довгим, і які висновки з цього може зробити Україна - розкаже Олена Абрамович.

Дві тисячі двадцять третій став для Хорватії по-справжньому новим - проривним роком. Першого січня країна, яка 10 років тому стала членом ЄС, нарешті відчула усі переваги членства у Євросоюзі. З прикордонних пунктів із країнами Євросоюзу зникли перевірки документів. А премʼєр країни, Андрей Пленкович, демонстративно розрахувався євро за каву, якою святкував подію разом з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Андрей Пленкович, прем'єр-міністр Хорватії:

Якщо є моменти, які ми можемо назвати історичними, бути свідками яких і докластися до яких - особлива честь, то це один із них.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Сьогодні Хорватія приєднується до Шенгенської зони та єврозони. Два величезних досягнення для наймолодшого члена Європейського Союзу, досягнутих в один день. Так що це справді день для підручників з історії.

До Євросоюзу Хорватія приєдналась 2013-го, подавши заявку у 2003-му. І поки що стала останньою, хто застрибнув у цей "потяг розширення ЄС". Для молодої країни, яка пережила окупацію, і мусила силою звільняти свої території, як це зараз робить Україна, це було великим проривом і досягненням. Хорватія здобула незалежність від Югославії у 1991-му, але сербська меншина за підтримки Белграда силою захопила третину країни. Хорватія повернула собі окуповану територію під час наступу 1995 року. Успішна реінтеграція територій та реформи дозволили країні стати повноправним членом ЄС.

Андрей Пленкович, премʼєр-міністр Хорватії:

Це означає чимало для Хорватії, як для туристичної країни, до якої більшою мірою подорожують автівками. Те, що ми також будемо в єврозоні, дає ще один сигнал усім, хто відвідує Хорватію.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Наступне покоління хорватів виросте в Шенгені. Люди зможуть вільно подорожувати, бізнесу не перешкоджатимуть перевірками на кордонах. Безпроблемні подорожі принесуть відчутні результати для людей, які живуть уздовж кордону, працюють за кордоном або мають сім'ю по обидва боки кордону.

Вступ до ЄС не означає автоматичного вступу до Єврозони - тобто переходу на євро-валюту, чи включення до Шенгенської зони, де між країнами не має кордонів. Щоб отримати ці привілеї, хорватському уряду довелося ухвалити чимало реформ. І їхній успіх підкреслюється також і тим фактом, що дві інші країни, які так само прагнути вступити у Шенген - отримали відмову. Це Болгарія та Румунія. Їх звинувачують у дірках на кордонах - коли, наприклад, за хабар у 50 євро можна потрапити з Туреччини до Болгарії. Таке звинувачення прозвучало з вуст нідерландського премʼєра. Претензії висунула й Австрія.

Герхард Карнер, Міністр внутрішніх справ Австрії:

Це було б помилкою. Неправильно розширювати систему, яка не працює в багатьох місцях. Цього року в Австрії було понад 100 000 незаконних перетинів кордону. З них 75 тисяч не зареєстровані. Це вказівка або натяк на те, що система на цей час не працює.

Довіра до Хорватії у цьому питанні значно вища, саме тому країну прийняли у Шенген. І місцеві мешканці це високо оцінили.

Стипо Мандіч, водій вантажівки:

Для мене це дуже багато значить, цей проїзд, оскільки я вже багато років проїжджаю тут як професійний водій у різних напрямках Словенією та за її межами. Оскільки я часто чекав і мучився, то тепер буде набагато краще. Чекати не доведеться, і я дуже радий, що це було зроблено.

Барʼєри з автомобільних та морських кордонів прибрали першого січня. В аеропортах перевірки триватимуть до кінця березня - через технічні причини. Національну валюту, куни, тим часом прийматимуть ще до середини січня. Потім - лише євро. Готували до цього населення чотири місяці - ще з вересня у торгових мережах подвійні цінники. І якщо на відкриті кордони люди відреагували однозначно позитивно, то валютний перехід оцінили не всі.

Перо Новаковіч, мешканець Загреба:

Оскільки євро є офіційною валютою, для мене це нічого не змінює, але, відчуття, що грошей у мене менше. Ви звикли до куни, а тепер сума ділиться на 7,5, і 10 000 кун - це не 10 000 євро, а 1300 євро, тому проблема в тому, що тепер дрібниці коштують дорожче.

Сніжана Пантос, мешканка Загреба:

Введення євро полегшує життя в Європі, оскільки нам не доведеться міняти одну валюту на іншу. Якщо у нас два гаманці, то у нас, жінок, гаманець важчий, тож це автоматично спрощує речі. Просто потрібен час, щоб зрозуміти співвідношення між валютами.

У перші дні року у деяких торгівельних мережах ціни дещо зросли - через заокруглення. І премʼєр доручив розібратися зі спекуляціями. Тим часом міністерство фінансів країни прогнозує, що перехід на євро-валюту дозволить помʼякшити удар на економіку країни внаслідок енергетичної кризи. Ще однією маленькою перемогою Хорватії у ці дні стали зміни на мовному фронті. 29 грудня міська рада Вуковара скасувала офіційне використання сербської мови. Битва за це місто на кордоні з Сербією 30 років тому була найкривавішою. Згідно з останнім опитуванням, тепер у Вуковарі проживає 29,73% сербів. Не вистачило менше 1% аби залишити офіційний статус сербської.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Приклад шляху Хорватії до Євросоюзу, а також Єврозони та Шенгену - для України дуже важливий. З одного боку він демонструє - деокупація територій можлива і важлива для повноцінного просування на Захід. З іншого, підкреслює - членством в ЄС євроінтеграція не закінчується. Потрібно будувати повноцінне функціонування усіх систем - без контрабанди та хабарів на кордонах, зі стабільною банківською системою, реформами - аби не отримати таку ж відмову, яка спіткала Румунію та Болгарію у питанні шенгену.