росія вкрала у них дитинство: як змінився світогляд українських дітей [ Редагувати ]
459 українських дітей загинули через російську агресію, понад 900 - були поранені. Майже 14 з половиною тисяч неповнолітніх українців загарбники депортували з тимчасово окупованих територій - примусово вивезли в росію. Це дані офісу Генпрокурора. В усіх інших дітей ворог вкрав дитинство. Замість подорожувати - вони разом кидають домівки та тікають від війни. Замість навчатися - ховаються в укриттях і чують вибухи. Та й ігри в малечі не за роками дорослі. Наш наступний сюжет - про те, як за майже рік війни змінився світогляд української дитини.
Наталя Калита-Захарченко - жителька Броварів:
З початку війни ми потрапили майже на окуповану територію, нам допомагали волонтери і в тому числі тероборона і ЗСУ, тому ми якось хотіли віддячити.
Сім'я Захарченків живе у Броварах, це зовсім близько від столиці. Родина добре пам'ятає, як українські бійці захищали місто від ворога. І тому - одразу ж після бойових дій на Київщині - стали шукати спосіб допомагати нашим захисникам!
Наталя Калита-Захарченко - жителька Броварів:
Була така історія, діти збирали, гуляючи з друзями на вулиці, вони зупиняли машини і просто казали, що ми збираємо кошти на ЗСУ, нічого при цьому не пропонуючи.
А на зимові свята восьмирічна Аня Захарченко заспівала колядку! Це відео родина виклала в соціальні мережі, закликаючи людей допомогти українській армії. За лічені дні назбирали сім із половиною тисяч гривень!
Анна Захарченко, юна волонтерка:
Я допомагаю вже 4 рази - перший раз я малюночками допомагала, другий раз я ну всякими там овочами, їжею. Третій раз я допомагала - це зупиняла машини в фонд Притули, а четвертий раз - це колядки.
Різдвяну пісню для доньки написав тато. Каже - одного вечора просто взяв папір із ручкою і став римувати рядки. Переконаний - людям сподобалося їхнє творіння через новий, сучасний акцент - на воєнних діях в Україні.
Андрій Захарченко - батько Ані:
Ми не думали, що така сума вийде, в минулому році символічна, але потихеньку і назбирали 7500.
Гроші родина вирішила віддати знайомій волонтерці - Олена саме збирала кошти на колеса для військової машини. Внесок Ані став у пригоді - і вже зовсім скоро відремонтований автомобіль вдалося передати військовим.
Олена Лахно – волонтерка:
Треба було зібрати на 25 000 гривень, збір йшов трошки тяжко, тому що люди виснажені і пройшли Новорічні свята, телефонує мені Андрій і каже - Анечка наколядувала і хочемо допомогти саме 72 бригаді, бо вони в свій час допомагали звільняти наш Броварський район. Завдяки цьому донату ми майже в трьох-денний строк купили шини.
Ці кадри ми зробили теж на Київщині, коли наша знімальна група їздила з волонтерами на позиції наших захисників. Машину зупинили хлопці, попросивши сказати кодове слово "ПАЛЯНИЦЯ" - у такий спосіб вони теж збирають гроші для військових.
11-річна Валерія Єжова вже понад півроку грає в шашки з перехожими на вулиці - і теж збирає гроші на потреби українських захисників. На нещодавній заробіток дівчини родина купила два інвертори, що були так необхідні 112-й бригаді тероборони.
Психологи наголошують - слово "перемога" діти розуміють по-своєму, не так, як дорослі. Для когось - це можливість знову побачити батька, що пішов на фронт. Для когось - шанс повернутися додому. На шляху до своєї мети дітям хочеться зробити щось корисне, а тому батькам обов'язково потрібно підтримувати юні прагнення дітей.
Дар'я Селіванова – психологиня:
Це має бути власне бажання дитини. Ми акцентуємо увагу дітей на тому, що це є частиною чогось важливого і важливого не тільки для самої дитини, а й це важливо для країни. Дуже важливо, щоб дитина бачила якійсь результат того, що вона зробила, якщо це вона збирає гроші, то щоб ці гроші вона бачила, або вона бачила куди ви їх кудись перераховуваєте, щоб вона могла побачити фідбек від того, що вона робить.
Тринадцятирічна Софія з Житомирщини допомагає родичам шити балаклави для військових. Діти з Фастівського району під час зимових свят наколядували для українських військових 15 тисяч гривень. Маленький Юрчик також з Житомирщини співає заради допомоги.
По всій країні можна нарахувати тисячі дітей-волонтерів. Їхній спільний внесок у перемогу, певно, вираховується вже мільйонами гривень. Та головніше за гроші - те, що всі вони вчаться цінувати свою батьківщину не на словах, а на ділі. А кошти вкладають у своє майбутнє. Де буде перемога над ворогом і життя у вільній країні.