Інструктор з виживання та адаптації у критичних ситуаціях проводить в Одесі тренінги для містян [ Редагувати ]

Як поводитись під завалами, щоб вижити, доки вас знайдуть рятувальники? Інструктор з виживання та адаптації у критичних ситуаціях з тридцятирічним стажем Гліб Скоробогатов проводить в Одесі тренінги для містян. Щоб відвідувачі усвідомили: до можливої небезпеки можна і треба готувати тіло, мозок та навіть оселю.

46 загиблих та 80 поранених. Трагедія в Дніпрі вкотре довела: рашисти підступно б'ють по житлових будинках. Жертвою обстрілу може стати к кожен. 

Гліб Скоробогатов переконує: потрібно вірити в краще, але готуватися до критичної ситуації заздалегідь. Інструктор з виживання з тридцятирічним досвідом нині регулярно проводить для одеситів тренінги: вчить поводитись на місці обстрілу та під завалами. Каже: людське тіло може витримати дуже багато. Головне, щоб мозок мав чіткий алгоритм дій у екстремальній ситуації. 

Гліб Скоробогатов, інструктор з адаптації та виживання:

Нужно всегда не то, чтобы сымитировать ситуацию, но перенести как бы перенести в нее и подумать: что я буду делать. Заложить информационную программу в свой мозг.

Якщо ви опинилися під завалами, каже інструктор, важливо стабілізувати свій стан. Для цього - сфокусуйте погляд. 

Гліб Скоробогатов, інструктор з адаптації та виживання:

Сконцентрироваться на одной точке. Потому как если вы зафиксировали взгляд, не бегающий взгляд на одной точке. 

До концентрації зору, варто додати контроль за диханням. Спробуйте повільно вдихати носом, видихати ротом. 

Гліб Скоробогатов, інструктор з адаптації та виживання:

Ощутить себя, начать диагностику своего тела. Вы видите и слышите - это уже хорошо - уже себе плюсик поставили. Дальше - голова. По возможности руки нужно подтянуть к голове, к шее. Тогда вам будет спокойнее, сможете почесать. Чисто психологически вам будет легче.

Гліб демонструє слухачам предмети, які завжди на його шиї. Це ліхтарик і звичайний свисток. Висить не на мотузці чи ланцюжку, а на гумці: в критичній ситуації вона порветься, але не задушить господаря. Свисток значно підвищує шанси, що вас швидко знайдуть під завалами.

Якщо відчуваєте, що непритомнієте, і можете дістатися телефону, включіть музику. Її почують рятувальники. Самотужки розбирати завали чи пересуватися із серйозними пораненнями інструктор не радить - можна зробити гірше. Але якщо вдалося вибратися з пастки, рухайтесь обережно. 

Мы начинаем перемещаться в пространстве, на карачках и так далее. По возможности нужно также регулярно издавать сигналы. Если с вами пошли на коммуникацию спасатели, то провентелировать: "Я выбирають из здания". - Нет-нет-нет. Там все лестницы обрушены, даж не думай. А не самостоятельно и молча брести на улицу.

Буде простіше, якщо до можливої катастрофи готувати не тільки своє тіло, а й оселю. 

Гліб Скоробогатов, інструктор з адаптації та виживання:

Межкомнатные проемы желательно чем-то отмаркировать. Чтобы там был или диодик светящийся, либо светоотражающая лента. Чтобы вы, находять в темном пространстве, а оно еще может быть задымлено, запылено, смогли быстрее сориентироваться на выход. И порепетировать выход от момента вашего лежания на диване до момента одевания, взятия всех необходимых вещей и оказаться перед входной дверью.

Гліб вчить у цілковитій темряві вибиратися з імітації завалу та правильно падати під час обстрілу.

Он перенес всю свою опасную часть тела: голова, шея, грудь, сердце - он максимально удалил от прилетов осколков, камней и так далее.

Жінкам інструктор радить прикривати голову не тільки руками, а й сумками. І обов'язково захищати шию.

Правильно учитывать, что осколки могут прилететь куда? В шею. А если прилетит в шею, то это - все! Смотрите, я вот так вот закрываю свою голову, вжимаюсь подбородком максимально плотно вот сюда, закрываю голову по максимуму и шея у меня втягивается.

Слухачі імітують мить після обстрілу, який застав вдома. Найбезпечніше місце - біля стіни, стоячи. Аби захистити голову, підходить і стопка глянцевих журналів, але найкраще - звичайний стілець.

Так можна перечекати активну фазу обвалу і спробувати вийти з небезпечного будинку.

По-хорошему, вы прото упираетесь в стену. И этот стул должен вас сопровождать от момента вашего старта из квартиры, до самого выхода. Там может другой человек идти. В темноте снять камень с лестничной клетки и он прилетит к вам. Вы в этот момент - уверенно со стулом.

Едуарду завдання даються легше, ніж іншим слухачам. І завдяки гарній фізичній формі, і тому що на тренінгу - не вперше. Каже: все ще не відчуває себе впевненим. Проте точно більш обізнаним. 

Едуард, учасник тренінгу:

Я в приватному будинку живу, і коли нас обстрілюють. А це, на жаль, буває достатньо часто, я одразу скатуюсь, хапаю подушку, накриваю голову і тікаю до першого поверху.

Інструктор визнає: передбачити все неможливо, але деякі універсальні правила допоможуть врятувати життя.