Перевірка на людяність і міцність: чого коштує робота журналіста на війні? [ Редагувати ]
Зброя проти брехні та ворожої пропаганди. Робота журналіста на війні - це завжди виклик. Битва зі страхом. Перевірка на людяність і міцність. Навіть під постійними обстрілами - мусиш не ховатися, а документувати те, що відбувається навколо. Лише так можна донести світові правду.
Сьогодні, в День військового журналіста, розкажемо історію воєнкора Олексія Чубашева, який зумів свої телепроєкти перетворити на зброю проти окупанта. Надихнув стати на захист Батьківщини тисячі глядачів.
Цього усміхненого хлопця у камуфляжі добре знають тисячі бійців, що прийшли служити останніми роками. Олексій Чубашев - їхній наставник, кумир. Перш ніж стати у стрій, - вони переглядали в інтернеті його військове реаліті-шоу "Рекрут.ua".
Я не хочу стати десантником, я хочу показати, як стають десантниками. Чим займається український десантник о 4 ранку? - Правильно, отримує зброю.
Як прості хлопці стають військовими - Олексій показував на своєму прикладі. Редакційний офіс він змінив - на казарму.
Раз, два, а теперь полежим здесь! У багнюці - вправи.
Рекрут-телевізійник на рівні з новобранцями побував у шкурі спецпризначенця, десантника, морпіха, снайпера.
Не знаю, як хто, а я дуже очкую. - Пошел! - Афігенчік! Лучша робота в міре! Кольцо на месте, у мене купол...
Знімальний процес - 24/7. При цьому жодних поблажок від командира.
Єгор Трошкін, воєнний кореспондент, оператор проєкту "Рекрут.ua":
Всі там відвіджимались, відстрибали, а ми не встигли, чи кожен ще хоче якийсь кадр зробити - то він навіть більше робив, ніж вони. Це було для того, щоб проникнутися духом кожного роду військ.
Чотири сезони проєкту "рекрут" зробили Олексія Чубашева у буквальному сенсі універсальним солдатом.
Ба-бам! І Україна продовжує лишатися незалежною.
24-го лютого все пішло не за сценарієм. На Україну посунула російська орда. Олексій не вагаючись поїхав туди, де було найгарячіше. Цього разу - вже не з камерою, а з гвинтівкою.
Діана Каленик, воєнна кореспондентка, колега Олексія:
Це спецпризначенці, ССО, 8 полк. І, певно, з 25 лютого він вже був з ними. Цей підрозділ вважається одним із кращих, ця рота вважається одною з най таких підготовленіших. Найпрестижніших. І Льоша був з ними. Спецназ - це така маленька родина, і до неї ще треба заслужити приєднатися. І Льошу прийняли, і це, напевно, про щось свідчить.
Мотижин, Макарів, Копилів... Спецпризначенці гнали ворога подалі з Київщини.
Олексій тепер був військовим. Справжнім захисником. Але журналістів колишніх не буває. Навіть під кулями він встигав записувати короткі відео. Ось він оглядає ворожі трофеї.
Така дурістіка - планшет і планшетка в кожного. Враження, що тіпи не можуть оприділитися, що хочуть від жизні.
Початок квітня. Ворог відступив з Київщини. Передислокація. Загроза потужного наступу - на сході та півдні України.
І наш герой - там, де він має бути! Олексій знову рушає у саме пекло. Воюватиме пліч-о-пліч із бійцями з усього світу. Його призначили командиром підрозділу Міжнародного легіону.
Ці кадри - з боді-камери одного з легіонерів. Початок червня. Бійці - беруть штурмом будівлю у Сєвєродонецьку. Противник поливає наших захисників шквальним вогнем.
Пацани, спускайтесь! Ми не можем спуститься нас валяють!
Олексій Чубашев - приймає рішення: залишитися в будівлі та прикрити своїх. Відстрілюється, аби група могла вийти.
Єсть контакт, чи це просто?
Це голос Олексія. За кілька хвилин його життя - обірве ворожий снаряд.
Льоша дуже мріяв, щоб цей мерч, Рекрут, став дуже відомим.
У цій книзі - спогади про воєнкора, командира, друга - Олексія Чубашева. Десятки коротких дописів. На пам'ять - його дружині, доньці та новонародженому сину. Хлопчик з'явився на світ у березні - коли батько саме був на фронті. Маленького Олексій побачив єдиний раз у житті.
Юлія Чубашева, вдова Олексія:
На добу він приїжджав і побачив малого. Це дуже боляче, що він побачив його тільки один раз. Але, на відміну від багатьох, мабуть, схожих історій у малого хоча б буде знайомство з татом через його роботу. Завжди його принцип по життю був - роби краще те, що ти можеш там, де ти є.
Відбір у школу снайперів, Серія 1, Рекрут.юа.
Що вас може вивести із себе? - Коли ображають дітей, коли відбувається щось нечесне, і коли нечесно ставляться до моєї країни.
Сергій Камінський, заступник начальника Центральної телерадіостудії Міноборони України:
Це такий приклад, звісно. І для людей, які опинилися в ССО, ДШВ, стали снайперами чи в морську піхоту пішли - тому що колись вони побачили якусь серію Рекрута, потім передивилися весь сезон і вирішили - о, я хочу спробувати. Тому частина людей, які зараз воюють - це завдяки цьому проєкту, завдяки Олексію.
Яна Загорська, колега Олексія:
Він зміг показати цих військових з такого боку, щоб вони захотіли бути схожими на них. Тобто він показав їх як справжніх рейнджерів. Таких голлівудських відчайдух, на яких хочеться бути схожими. Багато хлопців писали йому в особисті повідомлення - дякую тобі за те, що ти відкрив цей військовий світ, де я знайшов себе. Це була його місія, я так думаю, і він із цим впорався.
За давньою військовою традицією, друзі Олексія Чубашева пишуть прізвище на снаряді. Аби відправити це вибухове послання у пам'ять про героя, за якого хочуть помститися. Рашистській нечисті, яка ці слова прочитати вже не зможе.
