Великодній хліб за українськими традиціями: буковинка поділилась секретами смачної паски [ Редагувати ]
Класичні, сирні, крафіни... Рецептів пасок, які щорічно печуть українські господині - безліч. І у кожного регіону - ще й свої традиції й секрети. Ольга Лучек побувала в гостях у буковинки Ірини Василівни. Вона - більш як пів століття випікає великодній хліб, дотримуючись всіх давніх традицій. Як саме - дивіться далі.
Ірина Василівна гостинно запрошує в гості. Вона - знана господиня у гуцульському краї. Жінка з порогу знайомить нас зі своїми суворими правилами. Нині газдиня готує паски, тож говорити потрібно лише стишено і спокійно. Це ніби старовинна медитація, яка має свої закони.
А ще - жодних протягів. Біля тіста, яке жінка береться замішувати, треба ходити обережно. Ірина Василівна каже, аби спекти справді смачну паску, замало дотримуватися рецепту, треба ще й дотримуватися традиції випікання. Господиня спершу має одягнути чистий одяг та попросити у Бога допомоги у цій відповідальній справі.
Вдосвіта у 7 годині я розчинила на дріжджі, потім у 9 годині замісила тісто, тут масло топила, кіслєк робила з молока. 10 яєць на це пішло. Я всьо з яйцями люблю, хоч немаю курей, але у мене має бути всьо, немає значення чи маю чи ні, цукор, солі і всьо заміс.
Аби паска вдалася, важливо бути весь час у позитивному настрої. Через війну в країні, триматися нелегко, але господиня не здається. Яєць до паски шкодувати не потрібно, радить господиня. Кожна має бути жовта та кругла як сонце. А ще - пишна.
Ніколи нічого не шкодую, би їх не їла два дні, але в мене має бути так, як ні в кого.
Паски прикрашаємо ось такими квітами, колосками, пташками, курочками. Ірина Василівна вірить, що формуючи відповідний декор, ми програмуємо майбутнє. І вчить мене - як це робили в старовину. Розкачуємо смужку тіста, на якій з одного боку насікаємо зубці. Цією стрічкою на пасці оперізуємо хрести, квіти, пташки.
- Я добре це роблю? - Так. Вузенько. - І шо це потім буде? - Зараз подивитиси. Рісочки, ану тут відріж, бо завелике. Рисочка така квіточка, а там видите які курочки, всьо хоче свого часу, а тобі як виходе.
І кожен елемент має своє значення. Все разом оздоблення нагадує сонце як символ світла і життя. Коси ж символізують достаток, голуби - мир, колоски - здоров'я та родючість. Ще одна важлива традиція - поки господиня пече паски - нікому не можна заходити до оселі. Бо, каже господиня - не будуть вдалими.
Я собі вибігаю надвір, би мені до хати тоді ніхто не йшов. Ніхто немає бачити паску, о єк їм си вдало, то всьо має мені не вийти таке як я хочу. А як хтось зайшов до хати? Не зайшов, у мене вікна великі, я всьо вижу.
Під пильним оком ґаздині та її чітким інструктажем пасок на столі більшає. Тепер головне - аби кожна добре підросла. Навіть дихати біля них, зізнаюся, боюся. Тим часом Ірина Василівна додає останні штрихи з тіста і цитує улюбленого Кобзаря.
Кохайтеся, дівчаточка, та не з москалями, бо москалі - чужи люди, роблять лихо з вами…
Ось вже час розпалити вогонь в печі. Здавалося б, вже ось тут точно нічого складного. Та Ірина Василівна поспішає з рекомендаціями.
Треба би нагоріло, має піч біла бути, а як чорне там, то сира буде паска. Воно нагорає і грієтси піч.
Поки в печі топиться, Ірина Василівна дає і мені завдання - треба збити яйце, тож стараюся.
Ним змащуємо паски і ставимо у піч. Можна видихнути. Але за звичаєм, не дозволяється сідати, поки тісто в печі. Тож господиня веде нас тим часом до своєї особливої кімнати. Тут зберігаються десятки вишиваних бісером суконь та сорочок. Кожна - справжній витвір мистецтва, візерунки всі оригінальні і незвичайні. А сама господиня вишиває з 4-х років.
На кухню нас повертає неймовірний запах наших пасок.
Як казав мій Радік (внук) наша баба думає, що то ніхто так не вміє. Ану дивіться яка красота.
Аби паска була м'якенька та блискуча, господиня радить вийнявши з печі, змазати її водою із цукром.
Як я це печу, дякую Богу святому, аби на рік дочекала, я ще буду жити рік, як шо так файно вийшли, аби ви собі знали.
Ірина Василівна випікає паски з 18 років. За життя спекла багато, тож на традиціях випікання особливого хліба добре знається. Господиня каже, якщо паски не запали і вийшли такі вдалі як ці - то на цілий рік буде добро і благополуччя. А ще – обовʼязково Перемога.