На Харківщині прикордонники знищують ворожі ДРГ [ Редагувати ]

Сьогодні День прикордонника. Наші військові зустрічатимуть його у бліндажах на бойовому чергуванні. Якщо раніше вони охороняли кордон і боролися переважно з контрабандистами, то нині - зі зброєю в руках виявляють і знищують ворожі ДРГ, які чи не щоночі намагаються зайти на українську територію.

У підрозділі прикордонників, які стоять на самому кордоні на Харківщині побувала Світлана Шекера.

Михайло, позивний "Аристократ", прикордонник:

Живемо ось тут. Тут у нас буржуйка. Приладдя для їжі. Тут спимо. Тут у нас наша зброя. Запаси води. Запаси їжі. Запаси БК.

Звідси територію сусідки-агресорки видно навіть без бінокля. За лінією державного кордону - одразу ворожі позиції. Прикордонники на бойовому чергуванні й вдень, і вночі. Бо росіяни постійно намагаються полями зайти на українську територію. Ось така команда - тут лунає дуже часто.

Зміна, до бою! 

Позивний "Аристократ", прикордонник:

Ми чергуємо, і кожну ніч, коли йде чи обстріл, чи заходить ДРГ, то ми підіймаємось всі по тривозі й всі виходимо на рубіж. І таких тривог буває - не буває, а буває, вся ніч така. Спокійно рідко. Постійно шось десь є.

Лізуть російські диверсанти - переважно вночі.

Позивний "Доцент", прикордонник:

Бувають групи заходять у невеликих кількостях, хлопці стримують. По 3, по 10 осіб, в залежності якою групою йде, які в них стоять задачі. Ми відбиваємо всі атаки поки. Зайти можуть, зробити підрив бойової готовності, замінувати наші проходи, наші місця.

У підрозділі, який стоїть на сторожі кордону нині, військові зі всієї України. Владислав на позивний "Доцент" родом із Хмельниччини. Професійний військовий, до повномасштабного вторгнення охороняв кордон від контрабандистів. Тепер - боронить від окупантів. І не тільки рубежі. Брав участь у контрнаступі.

Позивний "Доцент", прикордонник:

Планували групи на населений пункт Мосьпанове, і потім здійснювали повністю наступ вже на населений пункт Балаклія. Останній бій був дуже тяжкий морально, фізично. Працювали снайпери, працювали мінометні обстріли й артилерійські обстріли, танки працювали. Ну нічого, ми дійшли до певного рубежу, який був визначений, спланований без великих втрат.

Вже 2 роки Владислав без відпустки. Був поранений, але про це багато не говорить.

У Михайла на позивний "Осінь" свої рахунки з ворогом. Особисті. Професійний прикордонник, він був на бойовому чергуванні, коли почалася велика війна. До його села, розташованого біля самого кордону, зайшли росіяни.

Позивний "Осінь", прикордонник:

Шукали мене. На 3-тю добу прийшли вже додому. Зрозуміло, що мене немає. Жінку забрали, мати забрали, батька забрали, доньку забрали. Але потім відпустили. Знущалися з жінки. 

Усе майно вкрали. Але рідним Михайла вдалося вирватися з окупації й виїхати за кордон.

Позивний "Осінь", прикордонник:

Асвабадітєлі. Меня освободілі от всего. Лично меня, мою семью, освободили от всего. Русский мир. Нічого, нічого не лишилося. Забрали все. Квартира, автомобіль, машина - все немає нічого. 

Підрозділ прикордонника стримував ворога біля Балаклії, щоб рашисти не повзли далі.

Позивний "Осінь", прикордонник:

Наш крайній був блок-пост, потім уже були окупанти. Через наш блок-пост їздили. Ну з початку війни спочатку окупанти пускали, можна сказати, мирних жителів, потом заблокували. І швидку допомогу розстріляли. Не давали вивозить навіть місцевих поранених з Балаклії.

Воїни ні на що не жаліються. Ні на дощі, ні на дошкульних комах, яких у бліндажі щодня стає більше. Єдине, кажуть, дуже сумують за своїми родинами. Свято День прикордонника проведуть на бойовому чергуванні. Впевнені: Україна - переможе.

Сподіваємось на перемогу. Будемо все робити для перемоги. Все буде добре. Настрій у нас бойовий, так що все буде добре.