Виготовляють бронеплити: історія підприємства та його інженерів, які до війни займалися ремонтом автівок [ Редагувати ]

До великої війни майстри з Харкові ремонтували автівки та виготовляли для них запчастини. Коли ж росіяни пішли на місто, з металу, що був на виробництві, почали робити бронеплити. Продожують робити це і зараз. Ба більше - розробляють щити та захисне взуття для саперів, аби ті швидше й безпечніше розміновувати території. Історія одного підприємства і його інженерів - далі.

Ми займалися ремонтом вантажівок. Ми займалися виробництвом запчастин до вантажівок.

І з цим досвідом, а також зі складом запчастин і вісьмома тоннами сталі вони зустріли велику війну. Пощастило, що на підприємстві у спадок залишилося велике обладнане бомбосховище. І в перші дні війни там оселилися три десятки родин співробітників.

Павло Колихалов, співробітник підприємства:

Завдяки згуртованості нашій тут ми були у теплі, зі світлом, з їжею, з водою, та у безпеці, найголовніше. Тяжко, страшно було. Більше за дітей боялися.

На початку березня 2022-го вирішили - треба працювати. Тож чоловіки підіймалися на поверхню і йшли в цехи.

Щоб не сидіти склавши руки, треба якось допомагати, щось робити. Вирішили працювати.

Олексій Поділько, терміст:

Спочатку з першого дня страшно навіть, потім як-то звикали тут ось, бачите, і вікон немає, повилітало все, ну працювали, поки була електроенергія, працювали. Виходили, бо розуміли, що це... Тре, це треба, діватись нікуди, страшно, не страшно, але треба, виходили працювали. 

Оскільки вміли працювати з металом, то взялися виготовляти бронежилети.

Євген Шевченко, головний інженер підприємства:

До нас звернулася поліція. Вони хотіли замінити бронеплити, які витримували тільки пістолет. А їм треба були серйозніші, під воєнний час. Ми й допомогли. Маючи досвід гарту ресор, і взагалі з такими виробами, з такими високовуглецевими сталями, які гартуються, ми трішки вдосконалили. І далі пішло-поїхало. У результаті ми вийшли на вже серйозні вироби четвертого-п'ятого класу.

А ще з металу - виливали ось такі саперні лопатки.

Ігор Єфименко, директор підприємства:

Військові, вони скаржились на те, що немає в них нормальних лопат, викупили їх швидко в перші дні з усіх супермаркетів. Якщо є, то дуже багато коштували. Вже прямо натякали і прямо казали, зробіть нам нормально лопату, зробіть нам нормальну.

Нині - нова потреба. Харківщина - тотально замінована. Треба допомагати саперам. Тож інженери взялися за роботу. Приміром, зробили ось такий захисний металевий щит.

Він вироблений із ресорної сталі також. Креслення, вони зроблені так чином, що він може розбиратися як мангали такі переносні. Кладеться там в кузов авто, зібрав, поставив в полі, натягнув шнур, сапер заховався за нього, здьорнув, взрив, уламки захистили, уламки в щит. І пішли далі. Це пришвидшує розмінування багато площі. 

А зараз - випробовують ще й ось такі лапи-павуки. За основу - взяли канадійську розробку. Це взуття - для саперів, які виходять на розмінування. Спеціальні лапи піднімають стопу над поверхнею землі.

Ігор Єфименко, директор підприємства:

Якщо сапер, розміновуючи ну якісь там боєприпаси, втрачає пильність, увагу або там листя, або трава, вона заважає побачити якісь боєприпасів, такий, наприклад, він може необачно наступити, і що трапляється: боєприпас підривається, (показує на нозі) ця нога розлітається на осколки, на шматки, але зберігається кінцівка сапера. 

Лапи-павуки на манекені вже пройшли випробування на справжній бойовій міні.

Сам ботинок витримав. Вже підрив був іззаду, 200 гр вибухової речовини, міна ПМН, ще радянський зразок, таке, як мила кусок. Воно також розірвало корпус, але ось, як ми бачимо, пошкодило трошки взуття, (показує на манекені), но нога на місці, нічого не відрізало, підошва ціла. Нога ціла. 

Завзяття та наснаги інженерам не позичати. Щодня вони вигадують щось нове. Бо впевнені - кожною бронеплитою, щитом та павуком - наближають нашу перемогу.