Освіта в України: яким був цей навчальний рік та чи встигли діти здобути знання [ Редагувати ]

Відео, зняте на подвір'ї зруйнованої школи у Харкові. Вальс випускників серед руїн - мимоволі став символом усього навчального року, що минає. «Руській мір» позбавив дитинства тисячі дітей, вдаривши по системі освіти в Україні ракетами й "шахедами". Але не зламав її.

Яким був цей навчальний рік і чи встигли діти отримати хоча б якісь знання - розкаже Роман Барашев.

Вони говорили, що не стріляють по цивільних. Насправді ж вбивають навіть дітей. Казали: не руйнуватимуть нічого, крім військових об'єктів. Втім, залишають по собі руїни в мирних містах.

Олег Єресько гендиректор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України:

Ледь не щодня констатуємо нові випадки пошкодження або руйнації закладів освіти. 

За даними Міністерства освіти, через повномасштабну агресію росії в Україні пошкоджено майже 3 тисячі навчальних закладів. 260 - знищено повністю.

Людмила Костюченко, заступниця директора Ірпінського ліцею №3:

Тут стояв мій стіл робочий, тут стояли столи для моїх колег. 

Рани третього ліцею в місті Ірпінь на Київщині - сліди рашистського вторгнення. Ці кадри ми зняли рік тому. У закладі вщент вигоріли десятки кабінетів, знищено дах.

Ось тут в оцей клас потрапив снаряд, зробив таке пошкодження.

Роман Барашев, кореспондент:

Зараз на цьому об'єкті працюють будівельники здебільшого з Харківської й Донецької областей. І вони обіцяють, що оновлений ліцей відкриє свої двері вже 1 вересня цього року.

Весь навчальний рік учні цього ліцею не ходили на уроки - заняття вчителі проводили дистанційно.

Станіслав Федоров, директор Ірпінського ліцею №3:

Безпосередньо мій син - учень 2-го класу - перебуває в Німеччині, навчається в німецькій школі очно.

А коли приходить зі школи - приєднується до онлайн-занять із вчителями рідного Ірпінського ліцею, що займаються у другу зміну.

Станіслав Федоров, директор Ірпінського ліцею №3:

Якість кульгає, основне завдання, коли ми повернемося до офлайн-навчання - дати якийсь період на повторення. 

За даними Міносвіти, зараз у школах, ліцеях та гімназіях України загалом навчаються трохи більш як 4 мільйони учнів. З них 500 тисяч живуть за кордоном. Кожен третій школяр - навчається дистанційно. Приблизно кожен четвертий заклад середньої освіти в Україні працює тільки в дистанційному режимі, бо там нема укриттів.

Олег Єресько, гендиректор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України:

Рік тому менше половини закладів освіти були оснащені укриттями, за цей рік майже 75% шкіл мають власні укриття. Держава, не зважаючи на оборонні потреби, знайшла можливість виділити півтора мільйона гривень на допомогу місцевим бюджетам, на спорудження укриттів.

Цей ліцей у селі Святопетрівське на Київщині працює за змішаним форматом навчання. Бо у закладі - вдвічі більше дітей, ніж може розміститися в укритті.

Сергій Защитинскький, директор Святопетрівського академічного ліцею:

Укриття ми почали облаштовувати влітку, і до 1 вересня воно було на 90% закінчено.

Учнів побільшало, бо на Київщину зараз переїхало чимало переселенців, розповідає директор.

Сергій Защитинскький, директор Святопетрівського академічного ліцею:

Прибувають практично щотижня. Близько 100 дітей внутрішньо переміщених в різних класах.

Надія Фаюра, учениця 8-го класу:

Взагалі-то я з Донецька, але у 2014 році я переїхала в Маріуполь, і коли почалися воєнні дії - в мій будинок прилетіла ракета, і, на жаль, в мене загинули там домашні тварини, а також мій найкращий друг, який жив у сусідньому будинку. 

Майя Самохіна, вчителька української мови та літератури:

Багато тут діток з різних куточків - з Харкова, з Бахмута, із Марганця, із Нікополя. Багато переселенців.

Вчителька української мови Майя Самохіна - сама з Нової Каховки. З жахом згадує дні, що провела в окупації.

Майя Самохіна, вчителька української мови та літератури:

Моя Новокаховська гімназія залишилась там розгромлена. Забиті шибки піддонами, дерев'яними плівками, стоїть, чекає нас, а дочекається коли, не знаю.

Важкі спогади, ворожі обстріли, поганий сон - у стані постійного потрясіння важко навчати. Ще важче - навчатися.

Іван Юрійчук, заступник голови Держслужби якості освіти України:

Переміщення дітей, вчителів в межах України та за кордон, погіршення психологічного стану, матеріально-технічні втрати, які ми маємо, зміни у режимах навчання, зрештою втрата доступу до навчання багатьма учасниками освітнього процесу, все це суттєво позначається на результатах навчання учнів.

Надія Фаюра, учениця 8-го класу:

Із-за постійних тривог - це хвилювання, стрес, особливо після ситуації в Маріуполі. У мене взагалі було дуже погано з навчанням, але в співпраці з психологами різними в мене покращився стан, я почала приходити до тями.

Іван Юрійчук, заступник голови Держслужби якості освіти України:

Потрібно думати про те, як ми будемо покращувати в першу чергу психологічно-емоційний стан учнів. Понад 6000 вчителів пройшли у нас навчання з психолого-емоційної підтримки, ми навчали вчителів, як себе тримати в ресурсі, як цим стабільним станом ділитися з учнями, з батьками.

Розуміючи всі виклики війни, у Міносвіти планують дещо знизити навантаження на дітей і скоротити кількість предметів для школярів принаймні старшої школи. Радять батькам і дітям надолужувати матеріал, що не був засвоєний протягом року, самостійно - під час літніх канікул. Наголошують: навіть в умовах війни в жодному разі не можна опускати руки.