Туристичне Закарпаття тоне у смітті: як уберегти край від відходів [ Редагувати ]
Туристичне Закарпаття тоне у смітті! Полігони побутових відходів - переповнені, непотріб люди скидають у річки, і вода несе бруд до Європи. При цьому про сортувальні чи переробні заводи - поки що самі лише розмови. Як уберегти край від сміття - цікавилася Ірина Ковальчук.
"Вода все забере!" - кажуть на Закарпатті. Сміття тут здебільшого не сортують, а викидають переважно в річки або ж просто залишають у лісі. Так іще діди-прадіди робили!
Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня:
У нас річки стали такими собі сміттєпроводами. Це одне з топових питань, які загрожують довкіллю - це тотальна засміченість.
Течія підхоплює непотріб і несе до Європи! Екологи наголошують - закарпатцям бракує культури поводження з відходами.
Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня:
І в першу чергу це відсутність відповідної інфраструктури поводження з твердими відходами. На сьогодні у нас є лише мережа сміттєзвалищ, навіть не полігонів, які вже давно не відповідають європейським нормам.
Та й ті сміттєзвалища - давно переповнені! Везти побутові відходи просто нікуди!
Віктор Микита, голова Закарпатської обласної військової адміністрації:
Це проблема, яка десятиліттями є на Закарпатті. Вона не знімається, тобто вона тільки загострюється. Скільки у нас є сміттєзвалищ? Близько 80. 300 тисяч сміття продукується тільки побутово, тільки протягом року місцевим населенням.
Дозвіл на облаштування нових територій отримати теж неможливо, у громадах люди проти!
Богдан Андріїв, міський голова Ужгорода:
Так, питання до сьогоднішнього часу глобально не вирішено - у частині перенесення полігону твердих побутових відходів. Проблема стоїть гостро.
За понад рік повномасштабної війни Закарпаття прихистило сотні тисяч переселенців, сюди переїхало чимало підприємств, а це додаткове навантаження на й без того засмічений регіон. Екологи наголошують - сміттєве питання треба вирішувати негайно, відкладати вже більше нема куди.
Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня:
Потрібно збудувати інфраструктуру за європейським зразком. Тобто це мають бути заводи механіко-біологічної обробки сміття, якій передує звичайно ж налагоджена система роздільного сміття у кожному населеному пункті.
Перший сміттєсортувальний завод, облаштований за європейськими стандартами, на Закарпатті планують збудувати до кінця року! На околиці села Яноші біля прикордонного містечка Берегове вже споруджено сортувальний конвеєр.
Гейза Кейс, заступник директора ТОВ "Будреспром":
Сюда на приймальну камеру попадає сміття. Перший етап пероробки - витягується метал, органічні відходи, далі попадає сміття на переробну лінію. Сортувальна лінія - уже маємо по фракціям відсортоване сміття. Наприклад, скло, папір, пластмаса.
Нині кипить робота по всій території будівництва - а це 30 гектарів.
Гейза Кейс, заступник директора ТОВ "Будреспром":
Артезіанська свердловина має пробуритися по технології, це - де заглиблення - 0,9 гектарів - площадка для компостування органічних відходів. Вихідний продукт - чистий гумус плюс ніякі хімічні технології тут не передбачені, тільки природній процес.
Тут планують облаштувати кілька полігонів, окрему будівлю для зберігання небезпечних відходів: акумуляторів, батарейок, ртутних ламп. А ще гараж, майстерню для техніки та адмінбудівлю.
Олександр Йосипчук, адміністративний управляючий ТОВ "Будреспром":
Повинна бути створена асоціація, яка об'єднає понад 27 громад Берегівщини. Орієнтовно це від 200 до 800 тисяч людей, які буде обслуговувати завод. Він повинен забезпечити від 20 до 30 тисяч тонн в рік.
Нуль відходів - кінцева мета реалізації проєкту, загальна вартість якого сягає 8-ми мільойнів доларів.
Володимир Чубірко, голова Закарпатської обласної ради:
Це грант, який висів дуже довго, не хватало грошей. Нам вдалося завдяки важким переговорам дістати ці гроші за підтримки Левенте і наших угорських друзів. Це важливий перший і дуже потрібний завод для Закарпаття, яке насправді буде мати цю екологічну проблему. Попри війну, ми все-таки знайшли сили це реалізовувати.
Сміттєсортувальні заводи посадовці планують збудувати ще у кількох районах Закарпаття.