Як західні країни відреагували на заколот Пригожина на росії [ Редагувати ]
За військовим шоу на росії - спостерігав увесь світ. Країни ретельно моніторили ситуацію. В Євросоюзі одразу наголосили: йдеться винятково про внутрішні справи країни-агресорки. Більш щедрими на реакцію були окремі європейські столиці. Що ж казали?
Про це далі Тетяна Логунова.
За походом "вагнерівців" на москву офіційний Берлін слідкував дуже уважно. Тут, у міністерстві закордонних справ Німеччини, терміново створили кризовий штаб, експерти якого постійно інформували канцлера Шольца, і порадили німцям утриматися від поїздок в росію. А коли стало ясно, що заколот скасовується, керівниця відомства Анналена Бербок все одно відклала свій візит до Південної Африки, щоб завтра обговорити події в росії з іншими міністрами закордонних справ ЄС. Вони зустрінуться в Люксембурзі. Що саме Бербок скаже колегам можна зараз лише припустити.
Водночас німецькі ЗМІ повідомляють: офіційний Берлін вважає, що Пригожин зупинився через відсутність підтримки. За даними журналістів, фахівці МЗС та Міноборони дійшли висновку - ватажок "вагнерівців" розраховував, що на його сторону почнуть переходити еліти. А коли цього не сталося, вирішив піти на переговори й виторгувати собі гарантії безпеки.
Що ж до офіційних коментарів - їх і досі вкрай мало. Тільки міністр оборони країни Борис Пісторіус зізнався: на такий розвиток подій ніхто не очікував. З ним згодні й експерти. Вони, утім, додають, спроба заколоту і реакція на нього кремля завдала серйозного удару по позиціях володимира путіна і продемонструвала, що він не контролює ситуацію в країні.
Міф про єдність путінської росії розвінчано - вважають в Італії. Таку оцінку озвучив міністр закордонних справ країни Антоніо Таяні. В інтерв'ю одному із видань дипломат сказав, що світ побачив протиріччя і розкол у лавах російських військових. Спроба заколоту, на думку Таяні, суттєво послабила російський фронт і, можливо, наблизила поразку москви.
За рухом “вагнерівців” у бік москви уважно слідкували й у країнах Балтії. Президент Литви, наприклад, вже запропонував винести цю тему на порядок денний саміту НАТО у Вільнюсі. Ось що Гітанас Науседа написав на своїй сторінці у твіттер.
Гітанас Науседа, президент Литви:
Уважно стежимо за подіями. кремлівський режим пожинає те, що сіє. Все насильство, спрямоване на Україну, обернулося проти нього. Саміт НАТО у Вільнюсі дасть оцінку новим обставинам. Складна безпекова ситуація вимагає додаткових заходів. Ми повинні бути готові до будь-якого сценарію.
Охорону кордонів Литва не посилювала. А от Естонія та Латвія це зробила. Латвійці на додачу ще й оголосили про припинення видачі росіянам віз, у тому числі й гуманітарних.
Коментували події у росії Лондон і Варшава. Британська розвідка назвала спробу заколоту найбільшим викликом для кремля за останній час. А уряд порекомендував громадянам не їздити у росію.
Поляки ж вже помітили ознаки деескалації, утім продовжують уважно моніторити ситуацію.